Патогенетическое обоснование применения ноофена в лечении церебральной ангиодистонии

Abstract

Приведены данные собственных наблюдений за подростками с синдромом вегетативной дистонии и связанных с ней моторными расстройствами. В комплексном лечении был применен Ноофен. Под влиянием лечения значительно улучшилось общее клиническое состояние пациентов, были устранены гиперкинетический синдром, а также усиленный физиологический тремор. По мнению авторов, применение Ноофена является патогенетически обусловленным при вегетативных дисфункциях и коморбидних моторных расстройствах. Ноофен вызывает вегетотропное, симпатиколитическое и адаптогенное воздействия, а также антипароксизмальний эффект.

Наведені дані власних досліджень за підлітками з синдромом вегетативної дистонії та повґязаних з нею моторними розладами. В комплексному лікуванні було застосовано ноофен. Під впливом лікування значно покращився загальний клінічний стан пацієнтів, було усунено гіперкінетичний синдром, а також посилений фізіологічний тремор. За думкою авторів, застосування ноофену є патогенетично обумовленим при вегетативних дисфункціях та коморбидних моторних розладах. Ноофен спричиняє вегетотропний, симпатиколітичний та адаптогенний впливи, а також антипароксизмальний ефект.

The original data of teenagers’ clinical observations with vegetative dystonia and related motor disorders are given. Noophen was used in complex treatment. Under the therapy influence the patients’ general clinical condition improved significantly, both the hyperkinetic syndrome and intensive physiological tremor were suppressed. Authors conclude about the pathogenetical background of therapy using noophen in patients with vegetative dysfunctions and related motor disorders. Noophen revealed vegetotropic, sympaticolytic and adaptative effects together with antiparoxysmal activity that resembles the same in tranquilizers in case of vegetative paroxysms treatment.