Предпосылки. Выход Украины в число лидеров на мировом рынке зернопродуктов (третье место по экспорту зерна) стимулировал формирование зернового транспортного конвейера (ЗТК), который интегрирует предприятия и процессы хранения, кондиционирования, первичной переработки, транспортировки зерна, масличных семян в единую систему под эгидой производственно-транспортной логистики. Произошедшие изменения требуют комплексной гигиенической оценки как основы повышения качества всех звеньев ЗТК. Цель исследования состояла в разработке профессиограм контингентов работников ряда основных звеньев ЗТК в Кировоградской и Одесской областях Украины, их сравнительном анализе с материалами предприятий, работающих в традиционном (самостоятельном) режиме для обоснования рекомендаций по обеспечению надежности, безопасности и сохранению здоровья работающих в новых условиях хозяйствования. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 755 человек, лица мужского пола, в возрасте 27-56 лет, со стажем работы в изучаемых профессиях 3-35 лет, которые охватывали все звенья ЗТК. Исследования включали: профессиографический анализ производственной деятельности методами хронометрии, мультимоментных наблюдений и самофотографии рабочего времени, анкетирования и экспертных оценок. Характеристика вредных и опасных факторов осуществлялась в объеме требований к аттестации рабочих мест, оценка испытуемыми симптоматики нарушений в состоянии здоровья — по специально разработанным анкетам. Результаты. две закономерные тенденции: во-первых, уровни воздействия вредных факторов на организм работающих при новых формах организации труда изменяются более существенно, чем время воздействия (по микроклимату на 26,0, вибрации — 42,0, пыли — 75,0 %), во-вторых, соотношение показателей длительности контакта с важнейшими шумовибрационным и химическим вредными производственными факторами сдвинуто в пользу традиционных форм труда за счет устаревшего оборудования, низкой механизации и автоматизации производственных процессов. Профессиографический анализ деятельности позволил вскрыть причины высокой вредности, тяжести и напряженности труда, присущие каждому виду производства. Важным недостатком в организации труда является разрыв между измененными с помощью логистических информационных систем технологиями и материалопотоками, с одной стороны, и формальным подходом к гигиене и психофизиологии труда, с другой. Заключение. Необходимо включить в логистическую систему управления производством профессиографические и психофизиологические исследования для оптимизации и повышения эффективности трудовой деятельности персонала, вклад которого в развитие ЗТК превышает выигрыши от работы технологического оборудования и рациональных транспортных потоков.
Передумови. Вихід України в число лідерів на світовому ринку зернопродуктів (третє місце з експорту зерна) стимулював формування зернового транспортного конвеєра (ЗТК), який інтегрує підприємства і процеси зберігання, кондиціювання, первинної переробки, транспортування зерна, олійного насіння в єдину систему під егідою виробничо-транспортної логістики. Зміни, що відбулися вимагають комплексної гігієнічної оцінки як основи підвищення якості всіх ланок ЗТК. Мета дослідження полягала в розробці професіограм контингентів працівників ряду основних ланок ЗТК в Кіровоградській і Одеській областях України, їх порівняльному аналізі з матеріалами підприємств, що працюють в традиційному (самостійному) режимі для обґрунтування рекомендацій щодо забезпечення надійності, безпеки та збереження здоров’я працюючих в нових умовах господарювання. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 755 осіб чоловічої статі, віком 27-56 років, зі стажем роботи в досліджуваних професіях 3-35 років, які охоплювали всі ланки ЗТК. Дослідження включали: професіографічний аналіз виробничої діяльності методами хронометражу, мультімоментних спостережень і самофотографії робочого часу, анкетування та експертних оцінок. Характеристика шкідливих і небезпечних факторів здійснювалася в обсязі вимог до атестації робочих місць, оцінка випробуваними симптоматики зрушень в стані здоров’я — за спеціально розробленими анкетами. Результати. Відмічено дві закономірні тенденції: по-перше, рівні впливу шкідливих факторів на організм працюючих при нових формах організації праці змінюються більш істотно, ніж час впливу (по мікроклімату на 26,0, вібрації — 42,0, пилу — 75,0 %), по-друге, співвідношення показників тривалості контакту з найважливішими шумовібраційним і хімічним шкідливими виробничими факторами зрушено на користь традиційних форм праці за рахунок застарілого обладнання, низької механізації і автоматизації виробничих процесів. Професіографічний аналіз діяльності дозволив розкрити причини високої шкідливості, важкості та напруженості праці, характерні для кожного виду виробництва. Важливим недоліком в організації праці є розрив між зміненими за допомогою логістичних інформаційних систем технологіями і материалопотоками, з одного боку, і формальним підходом до гігієни і психофізіології праці, з іншого. Висновок. Необхідно включити в логістичну систему управління виробництвом професіографічні і психофізіологічні дослідження для оптимізації та підвищення ефективності трудової діяльності персоналу, внесок якого в розвиток ЗТК перевищує виграші від роботи технологічного обладнання і раціональних транспортних потоків.
Background. Ukraine has entered the number of the leaders in the world market of grain products (the third largest exporter). This has stimulated the formation of grain transport conveyor (GTC), which integrates the enterprise and storage processes, air conditioning, primary processing, grain and oil seeds transportation, in a combined system under the auspices of the production and transport logistics. The changes require a comprehensive hygienic assessment as a basis for improving the quality of all parts of the GTC. Purpose of the study was to develop professiograms of workers in a number of basic units of GTC in the Kirovohrad and Odessa regions of Ukraine, their comparative analysis with the same in traditional (independent) mode to justify recommendations for the reliability and safety of workers in the new economic conditions. Materials and methods. Under supervision there were 755 people, males, aged 27-56 years, with experience in the occupations studied 3-35 years, which worked in all parts of the GTC. The research included: professiografic analysis of production activities, chronometry, multimoment observations and self made survey of working time and expert assessment. Characteristics of hazards factors was carried out within the scope of working places certification, the health status examination — by the specially designed questionnaires. Results. There was found two legitimate trends: the first one, the levels of harmful factors changes on the personal at new forms of work organization are more important than exposure time (by 26.0 % — microclimate, 42.0 — vibration, dust — 75.0 %), the second, the ratio of the duration of contact with the most important factors, such as noise/vibration, dust in the air and chemical harmful production factors shifted in favor of the traditional forms of labor due to obsolete equipment, low mechanization and automation of production processes. Professiografic analysis allowed to discover the causes of high hazard, severity and intensity of work, inherent in each type of production. An important shortcoming in the organization of labor, and a gap between changes using logistics information technology systems and material flow, on the one hand, and the formal approach to occupational health and psychophysiology of workers, on the other. Conclusion. It is necessary to include in the logistics system and production management also professiografic and psychophysiological studies to optimize and improve the efficiency of staff employment, whose contribution to the development of GTC is in the most of cases even higher than winnings from the operation of the technological equipment and rational transportation process.