Роль ранних восстановительных оперативных вмешательств при раке ободочной кишки IV стадии после ликвидации острой кишечной непроходимости

Abstract

Нами были прооперированы 82 пациента с раком ободочной кишки IV стадии осложненный ОКН в период с 2005 по 2012 года. Всем больным было выполнено удаление основного очага опухоли по типу Микулича, несмотря на отдаленные метастазы. Больные разделены на 2 группы: в 1 группу — 41 пациент, у которых в последующем не выполнялись восстановительные операции; во 2 группу – 41 пациентов, которым через 35-45 дней после операции выполнялось восстановление кишечной непрерывности, в том числе у 36 боль ных внебрюшинно, несмотря на паллиативный характер первичной операции. После выписки из стационара больные получали специфическое лечение в онкодиспансерах. Через 3, 6 и 9 месяцев выполняли анкетирование пациентов по опроснику качества жизни EORTC QLQ-C30 и сравнивали полученные результаты. Через 3 месяца после оперативного лечения, в 1 группе свою жизнь как «хорошую» и «удовлетворительную» расценивает 18 пациентов, что составило 43,9 %. Во второй группе данные показатели были – 39 (94,1 %) пациентов. В срок через 6 месяцев в 1 группе количество пациентов с качеством жизни «неудовлетворительное» было 28 (68,3 %), а во 2 группе 3 (7,3 %). Несмотря на то, что количество пациентов «хорошим» и «удовлетворительным» качеством жизни незначительно снизилось в обеих группах, тем не менее, во 2 группе данные показатели были гораздо лучше. В срок через 9 месяцев качество жизни как «хорошее» расценило 3 (7,3 %) пациентов во 2 группе, в 1 – уже не было не одного пациента. «Удовлетворительное» в 1 группе считало 9 (22 %) против 26 (63,8 %) во 2 группе и «неудовлетворительное» 32 (78 %) в 1 группе и 12 (29,3 %). Несмотря на то, что ранее закрытие стомы не влияет на опухолевый процесс, тем не менее, во 2 группе длительность жизни увеличилась на 2,2 ± 1,4 месяца по сравнению с 1 группой. Таким образом, нами получены статистически достоверные улучшения качества жизни у больных с ранним восстановлением непрерывности кишки, как в ранние сроки через 1 месяц, так и на более поздних 6, 9 месяцев и позже. Следует подчеркнуть, что восстановительные операции имеют смысл в улучшении качества жизни пациентов и реабилитации, а также хотя и в незначительном (2,2 ± 1,4 месяц) увеличении срока жизни пациентов. Морфологически подтвержденное нивелирование воспалительных явлений в стенке кишки в сроки 4 недели, позволило нам в ранние сроки 35-45 дней послеоперационного периода выполнять закрытие стом толстой кишки.

Ціль: вивчити роль ранніх відновних оперативних втручаннями при ракі ободової кишки IV стадії, ускладненного кишковою непрохідностью. Матеріал і методи дослідження. Нами був прооперовано 82 пацієнта, з раком ободової кишки IV стадії ускладнений ГКН у період з 2005 по 2013 року. Усім хворим було виконане видалення основного вогнища пухлини по типу Мікуліча, незважаючи на віддалені метастази. Хворі розділені на 2 групи: в 1 групу — 41 пацієнт, у яких надалі не виконувалися відновні операції; в 2 групу – 41 пацієнтів, яким через 35 45 днів після операції виконувалося відновлення кишкової безперервності, у тому числі у 36 хворих внеочеревинно, незорячи на паліативний характер первинною операції. Після виписки зі стаціонару хворі одержували специфічне лікування в онко-диспансерах. Через 3, 6 і 9 місяців виконували анкетування пацієнтів по опитувачеві якості життя EORTC QLQ-C30 і порівнювали отримані результати. Результати й обговорення. Через 3 місяця після оперативного лікування, в 1 групі своє життя як «гарну» і «задовільну» розцінює 18 пацієнтів, що склало 43,9 %. У другій групі дані показники були – 39 (94,1 %) пацієнтів. У строк через 6 місяців в 1 групі кількість пацієнтів з якістю життя «незадовільне» було 28 (68,3 %), а в 2 групі 3 (7,3 %). Незважаючи на те, що кількість пацієнтів «гарним» і «задовільним» якістю життя незначно знизилося в обох групах, проте в 2 групі дані показники були набагато краще. У строк через 9 місяців якість життя як «гарне» розцінило 3 (7,3 %) пацієнтів в 2 групі, в 1 – уже не було не одного пацієнта. «Задовільне» в 1 групі вважало 9 (22 %) проти 26 (63,8 %) в 2 групі й «незадовільне» 32 (78 %) в 1 групі й 12 (29,3 %). Незважаючи на те, що раніше закриття стомы не впливає на пухлинний процес, проте, в 2 групі тривалість життя збільшилося на 2,2 ± 1,4 місяця в порівнянні з 1 групою. Висновки. Таким чином, нами отримані статистично достовірні поліпшення якості життя у хворих з раннім відновленням безперервності кишки, як у ранній термін через 1 місяць, так і на більш пізніх 6, 9 місяців і пізніше. Слід підкреслити, що відновні операції мають сенс у поліпшенні якості життя пацієнтів і реабілітації, а також хоча й у незначному (2,2 ± 1,4 місяць) збільшенні строку життя пацієнтів. Морфологічно підтверджене нівелювання запальних явищ у стінці кишки в строки 4 тижня, дозволило нам у ранній термін 35-45 днів післяопераційного періоду виконувати закриття стом товстої кишки.

Purpose: to study the role of early reconstructive operations in IV stage colon cancer complicated by intestinal obstruction. Мaterials and methods. We operated on 82 patients with IV stage colon cancer complicated by the acute intestinal obstruction (AIO) during the period from 2005 to 2012 years. All the patients went through the main focus tumorectomy by Mikulicz despite of the long-term metastases. The patients were divided into two groups: the first group numbered 41 patient that don’t went through the reconstructive operations in the future; the second group consisted of 41 patients that in 35-45 days after the surgery went through the intestinal continuity reconstruction, including 36 patients with extraperitoneal reconstruction, in spite of palliative character of primary operation. After the discharge from the hospital the patients got a specific treatment in the oncodispensaries. In 3, 6 and 9 months the patients were questioned with the help of EORTC QLQ-C30 quality of life questionnaire and compared the received results. Results and discussion. In three months after the surgery treatment their life as “good” and “satisfactory” assesses 18 patients from the first group; it was 43,9 %. In the second group the results numbered 39 (94,1 %) of patients. After the 6-month period in the first group the number of patients with “unsatisfactory” quality of life assessment was 28 (68,3 %); and in the second one only 3 (7,3 %) of patients. Despite of the number of patients with “good” and “satisfactory” quality of life decreased insignificantly in the both groups, in the second group the rates were significantly better. After the 9-month period 3 (7,3 %) of the patients assessed their quality of life as “good” in the second group; in the first one there were no patients at all. As “satisfactory” in the first group numbered 9 (22 %) against 26 (63,8 %) in the second group and “unsatisfactory” 32 (78 %) in the first one there were 12 (29,3 %). Despite of the early stoma closing that doesn’t influence the tumor process, in the second group nevertheless the long life survival increased on 2,2 ± 1,4 of months in comparison with the first group. Conclusions. Thus we achieved statistically reliable facts of improvement of life quality in patients with early recovering of intestinal continuity as during the early periods after 1 month as well as during the later ones, videlicet 6, 9 months and later. Also it should be underlined that the reconstructive surgeries have sense in improvement of patients’ quality of life and rehabilitation; and also even not very significant (2,2 ± 1,4 month) increase of patients’ survival. From the morphological point of view the confirmed levelling procedure of inflammatory events in the intestine wall during four weeks allowed implementing in the early terms of 35-45 days of postoperative period large intestine stoma closing.