Статеві відмінності метаболічних змін в міокарді при розвитку некротичного процесу на тлі мелатоніну

Abstract

У дослідах на статевозрілих самцях і самках щурів вивчали кардіопротекторну ефективність мелатоніну. Некроз міокарда викликали введенням кардіотоксичної дози адреналіну (1 мг/кг). З метою кардіопротекції за 1 год. до початку основного експерименту та щоденно вводили 5 мг/кг мелатоніну. Через 1 та 24 год, 3 та 7 днів від початку експерименту в міокарді шлуночків щурів визначали вміст дієнових кон’югатів (ДК), малонового диальдегіду (МДА), активність супероксиддисмутази (СОД), каталази, глутатіонпероксидази (ГП), глутатіонредуктази (ГР), вміст SH-груп. Було встановлено, що розвиток некротичного процесу в міокарді закономірно супроводжувався накопиченням ДК та МДА. Інтенсивність таких змін була максимальною на 1 та 24 год експерименту з подальшою тенденцією до зменшення. До 7 доби експерименту відновлення початкових показників не відбувалося. За таких умов активність ферментів антиоксидантного захисту зменшувалася. Більшою мірою це стосувалося активності СОД та каталази. Застосування мелатоніну сприяло менш інтенсивному накопиченню ДК та МДА, збереженню достатньої ефективності ферментів антиоксидантної системи. Чутливішими до коригувального ефекту мелатоніну виявилися самки щурів.

В опытах на половозрелых самцах и самках крыс изучали кардиопротекторную эффективность мелатонина. Некроз миокарда вызывали введением кардио-токсической дозы адреналина (1 мг/кг). С целью кардиопротекции за 1 час до начала основного эксперимента и ежедневно вводили 5 мг/кг мелатонина. Через 1 и 24 часа, 3 и 7 дней после начала эксперимента в миокарде желудочков крыс определяли содержание диеновых конъюгатов (ДК), малонового диальдегида (МДА), активность супероксиддисмутазы (СОД), каталазы, глутатионпероксидазы (ГП), глутатионредуктазы (ГР), содержание SH-групп. Было установлено, что развитие некротического процесса в миокарде закономерно сопровождалось накоплением ДК и МДА. Интенсивность таких изменений была максимальной на 1 и 24 часа эксперимента с последующей тенденцией к уменьшению. До 7 суток эксперимента восстановления исходных показателей не происходило. Активность ферментов антиоксидантной защиты при этом уменьшалась. В большей степени это касалось активности СОД и каталазы. Применение мелатонина способствовало менее интенсивном накоплению ДК и МДА, сохранению достаточной эффективности ферментов антиоксидантной системы. Более чувствительными к кардиопротекторному влиянию мелатонина были самки крыс.

In experiment on the matured male and female rats were studied a cardioprotective effect of melatonine. Myocardial necrosis was caused by injections of a cardiotoxic dose of adrenaline (1mg/kg). 1 hr before adrenalin injection and every day after this we injected 5 mg/kg of melatonine for research of its cardioprotective effect. We observed that in 1 hr and 24 hrs, 3 and 7 days from the beginning of the experiment in the ventricular myocardium of rats an increase in the activity of diene conjugates (DC), malonic dialdehyde (MDA), activity of the superoxide dismutase (SOD), catalase, glutathione peroxidase (GP), glutathione reductase (GR), and also the concentration of SH-groups. We concluded, that the development of the necrotic process in the myocardium brings an increase in the amount of DC and MDA. Intensiveness of those changes was on the peak of 1 hr and 24 hrs of the experiment. Until day 7 of the experiment we didn’t see any indicators of the DC, MDA, SOD, catalase, GP, GR and SH-groups going back to the initial value. In those circumstances, the activity of the antioxidative protective enzymes was decreasing. Precisely, we observed this phenomenon with regards to the SOD activity and catalase. The use of melatonine influences a less intensive accumulation of the DC and MDA; and also melatonine happened to be potent enough to support the activity of the antioxidative enzymes. With regards to the gender, female rats happened to be more sensetive to the adjustment effect of the melatonine.