Вивчався рівень асиметричного діметіларгініну (АДМА) плазми у пацієнтів з ІХС і коронарним синдромом Х (КСХ) з урахуванням особливостей коронарної анатомії, у порівнянні з даними пацієнтів ІХС з початковим атеросклерозом коронарних артерій. У дослідження увійшли 365 пацієнтів, контрольну групу з яких склали 148 пацієнтів, хворих на ІХС зі стабільною стенокардією I-III ФК з ангіографічними проявами початкового атеросклерозу коронарних артерій. Основна група складалася з 217 пацієнтів, хворих на ІХС з ангінозних нападами і інтактними коронарними артеріями (КСХ), з яких у 148 була присутня виражена звитість коронарних артерій (ВЗКА). Рівень АДМА суттєво (р = 0,0003) був вищим у пацієнтів з КСХ в порівнянні з групою початкового атеросклерозу, що виявляє ведучу роль дисфункції ендотелію при коронарному синдромі Х у порівнянні з групою початкового атеросклерозу. Отримано дані за гетерогенність пацієнтів, хворих на ІХС з КСХ за кардіометаболічними показниками: у групі з особливостями коронарної анатомії за типом ВЗКА отримані достовірно кращі показники при ідентичних ішемічних проявах, що свідчить про більшу самостійну гемодинамічну значущість коронарної звитості, і, водночас, переважну складову гуморальної дисфункції у розвитку ішемії міокарда у пацієнтів з КСХ без ВЗКА. Визначено клінічну значущість АДМА як кардіометаболічного специфічного маркеру у хворих на ІХС: встановлено достовірне його підвищення у пацієнтів з КСХ без ВЗКА, що доводить ендотеліальну дисфункцію ведучим патогенетичним фактором розвитку ІХС при відсутності анатомічних та патологічних змін коронарних судин.
Изучался уровень асимметричного диметиларгинина (АДМА) плазмы у пациентов, больных ИБС и коронарным синдромом Х с учетом особенностей коронарной анатомии в сравнении с данными пациентов, больных ИБС с начальным атеросклерозом коронарных артерий. В исследование вошли 365 пациентов, контрольную группу из которых составили 148 пациентов с ИБС со стабильной стенокардией I-III ФК и ангиографическими признаками начального атеросклероза коронарных артерий. Основная группа состояла из 217 пациентов с ИБС и ангинозными приступами при интактных коронарных артериях — коронарный синдром Х (КСХ), из которых у 148 присутствовала выраженная извитость коронарных артерий (ВИКА). Уровень АДМА был существенно (р = 0,0003) выше у пациентов с КСХ по сравнению с группой начального атеросклероза, что определяет ведущую роль дисфункции эндотелия при КСХ по сравнению с группой начального атеросклероза. Получены данные о гетерогенности пациентов с ИБС и КСХ по кардиометаболическим показателям: в группе с особенностями коронарной анатомии по типу ВЗКА полученные достоверно лучшие показатели АДМА при идентичных ишемических проявлениях, что свидетельствует о большей самостоятельной гемодинамической значимости коронарной извитости. Установлена клиническая значимость АДМА как кардиометаболического специфического маркера у больных ИБС: установлено достоверное его повышение у пациентов с КСВ без ВЗКА, что представляет эндотелиальную дисфункцию ведущим патогенетическим фактором развития ИБС при отсутствии анатомических и патологических изменений коронарных сосудов.
Objectifs. The level of asymmetric dimethylarginine (ADMA) in the plasma of patients with coronary artery disease and coronary X syndrome (CXS) was studied, allowing for the coronary anatomy compared with those of patients with coronary artery disease with initial coronary atherosclerosis. Methods. 365 patients were investigated, including 148 patients in control group with coronary artery disease (CAD), stable angina pectoris and initial angiographic signs of coronary artery atherosclerosis. The main group was consisted on 217 patients with coronary artery disease and angina attack with intact coronary arteries (CXS), including 148 patients with severe coronary tortuosity (SCT). Results. ADMA level was significantly (p = 0.0003) higher in patients with CXS as compared to the initial group of atherosclerosis, which determines the leading role of endothelial dysfunction in group of patients with CXS. The data on the heterogeneity of patients with CAD and CSX by cardiometabolic indices obtained. The group of patients with SCT has significantly better ADMA, also that one indicates a own hemodynamic significance of the severe coronary tortuosity. Conclusion. The clinical significance of ADMA level determines it as a specific cardiometabolic marker in patients with CAD. The significant elevation of ADMA level in patients with CAD, CXS without SCT determines the endothelial dysfunction as a leading pathogenic factor for CAD development in the absence of anatomical and pathological changes in coronary vessels.