Вивчали характер ураження ротової порожнини у 25 хворих з хворобою Шегрена. Всі обстежені жінки, середній вік 56,4 ± 1,1 роки. Діагноз верифікували за критеріями Інституту ревматології (2001). Проводили клінічне та лабораторно-інструментальне дослідження, що включало суб’єктивне та об’єктивне дослідження, загальні аналізи крові та сечі, визначення вмісту загального білка та фракцій, ревматоїдного фактора, антинуклеарних антитіл, антитіл Ro/SS-А та La/SS-B. Виявлено погіршення гігієни ротової порожнини (збільшення індексу Грін-Верміліона), пришийковий карієс, часткова (у 23 хворих) та повна (у 2 хворих) адентія, збільшення в об’ємі білявушних та підщелепних слинних залоз (у 13 хворих). Спостерігали зменшення швидкості салівації та виділення сліз, вмісту лізоциму в слині, переважання в мікробному пейзажі ротової порожнини Enterococcus faecalis, Enterobacter spp. та грибів роду Candida. У частини хворих спостерігались анемія (у 17 обстежених — 68 %), збільшення ШОЕ (у 5 хворих – 20 %), вмісту г-глобулінів (у 15 хворих — 60 %), виявлено ревматоїдний фактор (у 9 обстежених – 36 %), антинуклеарні антитіла (у 15 обстежених – 60 %) та антитіла Ro/SS-a та La/SS-B (у 8 хворих – 32 %). 80 Таким чином, хвороба Шегрена характеризується облігатним ураженням слизової оболонки ротової порожнини та зубів за рахунок аутоімунного процесу і потребує постійного контролю ревматолога, офтальмолога і стоматолога.
Изучали характер поражения ротовой полости у 25 больных с болезнью Шегрена. Все обследованные женщины, средний возраст 56,4 ± 1,1 года. Диагноз верифицировали по критериям Института ревматологии (2001). Проводили клиническое и лабораторно-инструментальное исследование, включавшее субъективное и объективное исследование, общие анализы крови и мочи, определение содержания общего белка и фракций, ревматоидного фактора, антинуклеарных антител, антител Ro/SS-А и La/SS-B. Выявлено ухудшение гигиены ротовой полости (увеличение индекса Грин-Вермилиона), пришеечный кариес, частичная (у 23 больных) и полная (у 2 больных) адентия, увеличение в объеме околоушных и подчелюстных слюнных желез (у 13 больных). Наблюдали уменьшение скорости саливации и выделения слез, содержания лизоцима в слюне, преобладание в микробном пейзаже ротовой полости Enterococcus faecalis, Enterobacter spp. и грибов рода Candida. У части больных наблюдалась анемия (у 17 обследованных – 68 %), увеличение СОЭ (у 5 больных – 20 %), содержания г-глобулинов (у 15 больных – 60 %), выявлен ревматоидный фактор (у 9 обследованных – 36 %), антинуклеарные антитела (у 15 обследованных – 60 %) и антитела Ro/SS-a и La/SS-B (у 8 больных – 32 %). Таким образом, болезнь Шегрена характеризуется облигатным поражением слизистой оболочки ротовой полости и зубов за счет аутоиммунного процесса и требует постоянного контроля ревматолога, офтальмолога и стоматолога.
We studied the nature of lesions of the oral cavity in 25 patients with Sjogren’s disease. All surveyed women, average age 56,2 ± 1,1 years. The diagnosis is verified by the Institute of Rheumatology criteria (2001). Clinical and laboratory researchs are conducted which included subjective and objective study of general blood and urine tests, determination of total protein and fractions, rheumatoid factor, antinuclear antibodies, antibodies Ro / SS-A and La / SS-B. Deterioration of oral hygiene (increase index Green — Vermilion), cervical caries, partial (in 23 patients) and complete (2 patients) aedentia, an enlargmentses of parotid and submandibular salivary glands were revealed. There was a decrease in the rate salivation and tears secretion content of lysozyme in saliva, the prevalence in the microbial landscape of oral cavity Enterococcus faecalis, Enterobacter spp. and fungi of the genus Candida. The majority of patients anemia (17 surveyed – 68 %), increased erythrocyte sedimentation rate (in 5 patients – 20 %), г-globulin (in 15 patients – 60 %)were observed; content rheumatoid factor (in 9 surveyed – 36 %), antinuclear antibodies (in 15 surveyed – 60 %), antibodies Ro / SS-a and La / SS-B (in 8 patients– 32 %) were found. Thus, Sjogren’s disease is characterized by obligate lesions of oral mucosa and teeth due to an autoimmune process and requires constant monitoring rheumatologist, ophthalmologist and dentist.
