Міфотворчість Миколи Вінграновського (на прикладі поезії “У синьому небі я висіяв ліс…”)

Abstract

У статті зроблено спробу проаналізувати міфопоетику Миколи Вінграновського на прикладі окремо взятого поетичного тексту “У синьому небі я висіяв ліс…”. Для унаочнення тези, що у власній авторській міфотворчості поет апелює також до первісних моделей людського мислення, виокремлено такі аспекти аналізу: міфологема сіяння, архетипний образ світового дерева (перевернутого), образи неба, моря і землі як первісних стихій світоустрою, часопростір у поезії. До інтерпретації залучено матеріал української і світової міфології та фольклору.

This article analyses Mykola Vinhranovsky’s poetics of myth by showing its implications within a poem “I’ve sown a forest in a blue sky…” In order to display the writer’s references to the ancient models of thinking, the author studies the mythologem of sowing, the archetypal image of (inverted) world tree, the images of the sky, sea and earth as primary elements of the world being, time and space representations. The resulting interpretation makes use of Ukrainian and world mythology as well as of folklore.

В статье сделана попытка проанализировать мифопоэтику Николая Винграновского на примере отдельно взятого поэтического текста – “В синем небе я высеял лес…” (“У синьому небі я висіяв ліс…”). Для наглядности тезиса, что в собственном авторском мифотворчестве поэт апеллирует также к первобытным моделям человеческого мышления, выделены такие аспекты анализа: мифологема сеяния, архетипный образ мирового дерева (перевернутого), образы неба, моря и земли как изначальных стихий мироустройства, время и пространство в стихотворении. К интерпретации привлечен материал украинской и мировой мифологии и фольклора.