Категорія sacrum і художня література

Abstract

Категорія sacrum, сакральне – одна з найзагальніших категорій. Вона є виявом людського буття, людської присутності в Universum’і. У статті доведено, що структурно категорія sacrum виступає певним фракталом, тобто це структура, яка “складається із подібних до себе підструктур” (Бенуа Б. Мандельброт). Саме синтетичні та синкретичні методологічні стратегії дають можливість достатньо повно виявити й окреслити різнопланові фрактальні аспекти різних генерацій цієї фрактальної системи, означити їх роль і місце в архітектоніці художнього твору. Запропонована концептуальна модель категорії sacrum дає можливість системно досліджувати, аналізувати й інтерпретувати її ірраціональні та раціональні вияви в художній літературі. Подібна динамічна фрактальна модель-матриця може бути застосована й для ширших культурологічних досліджень.

The category of sacrum (the sacred) is one of the most general categories. It is through it that human life finds its manifestation, and it is the sacred that implies a human presence in the Universe. In this article, it has been proved that structurally the category of sacrum can be treated as a fractal, that is, as a structure which “also consists of the similar-to-itself substructures” (B.B.Mandelbrot). In many cases such poly-perspective macro- and micro-approximations can be superimposed; they coexist, thus promoting the creation of a panoptical volumetric picture of the main object of research. The proposed conceptual model of sacrum, or “the sacred”, equips the researcher with an ability to study, analyze, and interpret its rational and irrational manifestations in fiction systematically. The aforementioned dynamic fractal model-matrix can also be helpful for wider use in cultural studies.

Категория sacrum, сакральное – одна из наиболее общих категорий. Она является проявлением бытия человека, его присутствия в Universum’e. В статье доказывается, что структурно категория sacrum является своеобразным фракталом, т. е. это структура, которая “состоит из подобных себе подструктур” (Бенуа Б. Мандельброт). Именно синтетические и синкретические методологические стратегии дают возможность достаточно полно выявить и задекларировать разноплановые фрактальные аспекты разных генераций этой фрактальной системы, показать их роль в архитектонике художественного произведения. Подобная динамическая фрактальная модель-матрица может быть предложена и для более широких культурологических исследований.