У статті аналізуються полемічні трактати о. Лева Кревзи “Obrona jednosci cerkiewnej” (1617) і
Захарії Копистенського “Палінодія” (1620-1622) як феномен діалогу західної та східної християнських
культур, мотивованого пошуком історичних засад власної релігійної ідентичності. Виявляються риси
“сарматської” релігійності. Хронологічна лінія надає об’ємності літературному просторові тексту. Місце
церкви визначається в перспективі плекання досвіду святості, утіленої в конкретних персонажах. Дискурс
відображає пошук гармонії між непроминущим та історично перехідним у помісній традиції як конкретному
втіленні благодатної дії Святого Духа в етнічно й культурно визначеній людській спільноті.
Polemic treatises “Obrona jednosc cerkiewnej” (1617) by Fr. Leon Kreuza and “Palinodia” (1620-1622) by
Fr. Zacharias Kopystenski are treated in this article as a kind of dialogue between western and eastern
Christian cultures, provoked by their authors’ search for historical foundations of their religious identity. The
author of the essay singles out the main features of “Sarmatian” piety, arguing that this chronological line
adds extensionality to literary texts. The place of church is defined in accordance with its concern for
holiness experienced by real persons. The author states that the polemic discourse reflects the search for
harmony alternating between everlasting and historically transitive elements of the local church tradition as an
incarnation of the grace-giving action of the Holy Spirit in the human community which has its own ethnical
and cultural specifics.
В статье анализируются полемические трактаты о. Льва Кревзы
“Палинодия” (1620-1622) как феномен диалога западной и восточной
христианских культур, мотивированного поиском исторических основ
собственной религиозной идентичности. Выявляются черты
“сарматской” религиозности. Хронологическая линия придаёт
объёмность литературному пространству текста. Место церкви
определяется в перспективе развития искусства святости,
воплощённого в конкретных персонажей. Дискурс отражает поиск
гармонии между непреходящим и исторически преходящим в
поместной традиции как конкретном воплощении благодатного
действия Святого Духа в этнически и культурно определённой
человеческой общности.