Інгібування корозії алюмінієвого сплаву продуктами мікробіологічного синтезу

Abstract

Встановлено, що поверхнево-активний продукт біосинтезу штаму Pseudomonas sp. PS-17 (рамноліпідний біокомплекс) здатний ефективно інгібувати корозію механічно активованого алюмінієвого сплаву в синтетичному кислому дощі. Показано, що ефективність інгібування збільшується з підвищенням концентрації біоПАР до досягнення критичної концентрації міцелоутворення. Механізм інгібування корозії полягає в адсорбції молекул біоПАР на поверхні сплаву з формуванням бар’єрної плівки та утворенні малорозчинної комплексної сполуки рамноліпід–іон алюмінію на анодних ділянках металу. Додавання в корозійне середовище біоПАР у 2—4 рази збільшує швидкість відновлення захисної плівки на алюмінієвому сплаві на стадії репасивації порівняно з неінгібованим середовищем.

Установлено, что поверхностно-активный продукт биосинтеза штамма Pseudomonas sp. PS-17 (рамнолипидний биокомплекс) способен эффективно ингибировать коррозию механически активированного алюминиевого сплава в синтетическом кислом дожде. Показано, что эффективность ингибирования увеличивается с возрастанием концентрации биоПАР до достижения критической концентрации мицеллообразования. Механизм ингибирования коррозии заключается в адсорбции молекул биоПАР на поверхности сплава с формированием барьерной пленки и образовании малорастворимого комплексного соединения рамнолипид—ион алюминия на анодных участках металла. Добавление в коррозионную среду биоПАР в 2—4 раза увеличивает скорость восстановления защитной пленки на алюминиевом сплаве на стадии репасивации по сравнению с неингибованной средой.

The surface-active product of the Pseudomonas sp PS-17 strain biosynthesis (ramnolipid biocomplex) can provide the effective corrosion inhibition of the mechanically activated surface of aluminum alloys in a synthetic acid rain. The efficiency of the inhibition becomes stronger with increasing the biosurfactant concentration. However, above the critical micelle concentration (CCM), the further improvement in the inhibition is minor. The mechanism of corrosion inhibition consists in the adsorption of biosurfactant molecules on the alloy surface with the formation of a barrier film and in the formation of a low-soluble complex compound by the interaction of rhamnolipids with aluminium ions on anode metal areas. Adding the biosurfactant to the corrosive environment increases the rate of protective film recovery on the aluminum alloy at the repassivation stage by 2 … 4 times as compared with the uninhibited solution.