Представлено розвиток допоміжних історичних дисциплін у польській історіографії від кінця 1980-х рр. Звернуто увагу на актуальні наукові школи, напрями досліджень, причинно-наслідкові зв’язки, які допоможуть зрозуміти високий
академічний рівень джерелознавчих студій польських істориків. Наголошено на
інтердисциплінарності, тенденціях до осмислення мети й завдань історичного
дослідження у вимірі культурної антропології, семіотики, природничих і гуманітарних наук із проекцією на визначення культурних комунікативних кодів, систем цінностей суспільств/соціальних груп, повсякденних практик, правової, конфесійної культур.
Author in this work presents the development process of the auxiliary sciences of history
in Polish historiography from the late 1980s. The attention in paid to the actual
scientific school, the directions of researches, cause-effect relations which can help to
understand the high academic level of source-knowledge studies of Polish historians.
The interdisciplinary, trends of purpose understanding and the historical research’s
tasks in the dimension of cultural anthropology, semiotics, natural sciences and humanities
with the projection to definition of cultural communicated codes, value system
of societies/social groups, everyday practices, juridical and confessional cultures
are specified in the article.