Существующая трактовка развития неустойчивости массивной заряженной поверхности гелия нуждается в определенной коррекции, сближающей данное явление с известными процессами спинодального и бинодального распадов в теории фазовых превращений первого рода. Обсуждаются особенности развития неустойчивости заряженной поверхности гелия, обладающие признаками спинодального (бинодального) распадов, и построена качественная фазовая диаграмма для таких переходов на плоскости с координатами поверхностная плотность электронов -электрическое поле над заряженной 2D электронами плоскостью.
The existing interpretation of the development of an instability of a massive charged helium surface requires a definite correction that identifies this phenomenon more closely with the known spinodal and binodal decomposition processes in the theory of first-order phase transformations. The distinctive features of the development of an instability of a charged helium surface, exhibiting indications of spinodal (binodal) decomposition, are discussed and a qualitative phase diagram for such transitions is constructed in the plane surface electron density—electric field above a plane charged with 2D electrons.
Існуюча трактовка розвитку нестійкості масивної зарядженої поверхні гелію потребує визначеної корекції, що зближує дане явище з відомими процесами спінодального та бінодального розпадів у теорії фазових перетворень першого роду. Обговорюються особливості розвитку нестійкості зарядженої поверхні гелію, що мають ознаки спінодального (бінодального) розпадів, та побудовано якісну фазову діаграму для таких переходів на площині з координатами поверхнева густина електронів електричне поле над зарядженою 2D електронами площиною.