Метаногидраты морских акваторий

Abstract

Интенсивное развитие различных отраслей промышленности, транспорта и авиации за последнее столетие при довольно ограниченных традиционных источниках энергоносителей обусловило поиск альтернативних источников энергии для удовлетворения жизненно необходимых потребностей человека. Одним из альтернативных и возможных источников природного газа являются гидратосодержащие скопления метана в недрах Земли и в акваториях Мирового океана, доступные большинству стран мирового сообщества. По различным оценкам, запасы углеводородов в гидратном (клатратном) состоянии оцениваются астрономическими цифрами (1800–7500 трлн м³ углеводородов). Газогидраты являются продуктом глубинной дегазации Земли и могут располагаться в материковых породах в виде поровых вкраплений, «линз», а также в придонных слоях, подстилающих дно морей и океанов, так называемые шельфовые скопления. Стабильное состояние газогидратов отвечает температурам от 271 до 277 К и давлениям 50 атм и более. Выделение метана из газогидратных скоплений возможно при нарушении его достаточно устойчивого состояния, что достигается за счет снижения пластового давления или локального повышения температуры газогидратного слоя. Экономические показатели освоения газогидратных залежей могут быть более эффективными, чем в случае месторождений нефти и природного газа.

Інтенсивний розвиток різних галузей промисловості, транспорту і авіації за останнє сторіччя в історії людства при досить обмежених традиційних джерелах енергоносіїв зумовило пошук альтернативних джерел енергії для задоволення життєво необхідних потреб людини. Одним з альтернативних і можливих джерел природного газу є гідратовмісні скупчення метану в надрах Землі та у акваторіях Світового океану, доступні більшості країн світової спільноти. За різними оцінками, запаси вуглеводнів у гідратному (клатратному) стані оцінюються астрономічними цифрами (1800–7500 трлн м³ вуглеводнів). Газогідрати є продуктом глибинної дегазації Землі і можуть знаходитися у материкових породах у вигляді порових вкраплень, «лінз», а також у придонних шарах, подстилаючих дно морів та океанів, так звані шельфові скупчення. Стабільний стан газогідратів відповідає температурам від 271 до 277 К та тиску 50 атм та більше. Вилучення метану з газогідратних скупчень можливо шляхом руйнування його досить стійкого стану, що досягається за рахунок зниження пластового тиску або локального підвищення температури газогідратного шару. Економічні показники освоєння газогідратних покладів можуть бути навіть більш ефективними, ніж у випадку родовищ нафти та природного газу.

Intensive development of various industries, transport and aviation over the last century in human history, with a rather limited traditional sources of energy required to find alternative sources of energy to meet vital human needs. One of the alternatives and possible sources of natural gas are methane hydrate-accumulation in the bowels of the earth and waters of the oceans, available to most countries of the world community. According to various estimates, reserves of hydrocarbons in the hydrate (clathrate) state estimated astronomical figures of 1,800 bln m³ up to 7,500 bln m³ hydrocarbons. Gas hydrates are a product of deep degassing of the Earth and can be located in the continental rocks as pore inclusions, «lens», and in the bottom layers, adjoining to seabed and ocean floor, the so-called offshore cluster. Stable state corresponds to temperatures of gas hydrates 271 to 277 K and pressure 50 atm or more. Release of methane from gas hydrate accumulations possible violations by its fairly steady state, which is achieved by reducing the reservoir pressure or temperature increase local gas hydrate layer. Economic indicators of the development of gas hydrate deposits can be even more effective than in the case of oil and natural gas.