Радиационно­индуцированная модификация чувствительности хромосом соматических клеток больных раком легких к тестирующему мутагенному действию блеомицина in vitro в отдаленные сроки после Чернобыльской аварии

Abstract

С помощью модифицированного теста «G₂-bleomycin sensitivity assay» определили надфоновый цитогенетический эффект, величина которого является маркером скрытой хромосомной нестабильности (СХН), в трех группах наблюдения: участники ликвидации последствий Чернобыльской аварии – УЛПА (профессиональная группа 1); пациенты, больные раком легких, отрицавшие сознательный контакт с ионизирующей радиацией (группа сравнения); УЛПА, больные раком легких (профессиональная группа 2). Во всех группах выявили существенные межиндивидуальные колебания индуцированного блеомицином цитогенетического эффекта и отсутствие положительной корреляции между фоновыми и надфоновыми частотами хромосомных аберраций, что, вероятно, обусловлено индивидуальной чувствительностью к мутагенному действию. Установили, что наиболее отягощенной группой по величине надфонового цитогенетического эффекта и, соответственно, числом лиц со скрытой хромосомной нестабильностью была профессиональная группа 2. Полученные данные не только подтвердили возможность радиационно-индуцированной модификации генетически детерминированной чувствительности хромосом соматических клеток человека к мутагенной нагрузке, но и позволили предположить существование ассоциации между радиационно-индуцированным повышением индивидуальной чувствительности к тестирующему мутагенному воздействию и реализацией онкологической патологии у облученных лиц. Результаты работы показали целесообразность использования теста «G₂-bleomycin sensitivity assay» при обследовании облученных контингентов для определения скрытой хромосомной нестабильностью как одного из информативных маркеров предрасположенности к онкологическим заболеваниям.

За допомогою модифікованого тесту «G₂-bleomycin sensitivity assay» визначили надфоновий цитогенетичний ефект, величина якого є маркером прихованої хромосомної нестабільності (ПХН), в трьох групах спостереження: учасники ліквідації наслідків Чорнобильської аварії – УЛНА (професійна група 1); пацієнти, хворі на рак легенів, які заперечували свідомий контакт з іонізуючою радіацією (група порівняння); УЛНА, хворі на рак легенів (професійна група 2). В усіх групах виявили істотні міжіндивідуальні коливання індукованого блеоміцином цитогенетичного ефекту і відсутність позитивної кореляції між фоновими та надфоновими частотами хромосомних аберацій, що, імовірно, обумовлено індивідуальною чутливістю до мутагенної дії. Встановили, що найбільш обтяженої групою за величиною надфонового цитогенетичного ефекту і, відповідно, кількістю осіб з ПХН була професійна група 2. Отримані дані не тільки підтвердили можливість радіаційно-індукованої модифікації генетично детермінованої чутливості хромосом соматичних клітин людини до мутагенного навантаження, а й дозволили припустити існування асоціації між радіаційно-індукованим підвищенням індивідуальної чутливості до тестуючого мутагенного впливу і реалізацією онкологічної патології у опромінених осіб. Результати роботи показали доцільність використання тесту «G₂-bleomycin sensitivity assay» при цитогенетичному обстеженні опромінених контингентів для визначення ПХН як одного з інформативних маркерів схильності до онкологічних захворювань.

By using modified «G₂-bleomycin sensitivity assay» above background level of cytogenetic effect considered as a marker of hidden chromosome instability (HCI) has been investigated in 3 groups – liquidators of Chernobyl accident (occupational group 1), patients with lung cancer who denied conscious contact with ionizing radiation (group of comparison), liquidators with lung cancer (occupational group 2). Significant interindividual variations of cytogenetic effects induced with bleomycin and the lack of positive correlation between background and above background frequencies of chromosome aberrations have been shown in all observed groups. It had been established that occupational group 2 was the most burdened group by expression of the above background cytogenetic effect and, accordingly, number of persons with HCI. The data obtained permit to suggest the existence of the association between radiation-induced increase of individual sensitivity to testing mutagenic exposure and the realization of cancer in persons exposed to ionizing radiation. The results show acceptability of «G₂-bleomycin sensitivity assay» under the cytogenetic examination of irradiated contingents for determining HCI as one of informative markers of predisposition to oncopathology.