О генезисе вторичных коллекторов нефти и газа на сверхбольших глубинах

Abstract

Присутствие высокодебитных коллекторов нефти и газа в нижнем карбоне на глубине более 6 км обусловлено воздействием на интенсивно уплотненные (с практически полностью редуцированной седиментационно-литогенетической пористостью) осадочные породы высокоэнтальпийных флюидов плюмтектонической природы на нео- и актуотектоническом этапах развития нефтегазоносного бассейна. Особую роль играет текущая гелиево-водородная продувка. Она обеспечивает как чисто физическое разуплотнение (“газовая” пористость и трещиноватость), так и физико-химические процессы выщелачивания и кислотного растворения.

Присутність високодебітних колекторів нафти та газу в нижньому карбоні на глибині понад 6 км обумовлена впливом на інтенсивно ущільнені (з практично повністю редукованою седиментаційно-літогенетичною пористістю) осадові породи високоентальпійних флюїдів плюмтектонічної природи на нео- і актуотектонічному етапах розвитку нафтогазоносного басейну. Особливу роль відіграє поточна гелієво-воднева продувка. Вона забезпечує як чисто фізичне розущільнення (“газова” пористість і тріщинуватість), так і фізико-хімічні процеси вилуговування і кислотного розчинення.

The presence of high-yield reservoirs of oil and gas in the Lower Carboniferous at a depth of more than 6 km is caused by the action of ascending plumetectonic high-enthalpy fluids upon intensively compressed (with practically total reduction of sedimentary porosity) sedimentary rocks. These processes are connected with neo- and actuotectonic stages of the evolution of deep sedimentary basins. The current helium-hydrogen “blowing-up” is of special importance in the formation of such reservoirs. It provides both a purely physical deconsolidation (“gas” porosity and fracturing) and physicochemical processes of leaching and acid dissolution.