Акцентується увага на двох тривожних тенденціях сучасної української журналістики: перевиробництво журналістських кадрів і брак професіональних, патріотичних
і порядних журналістів.
У цьому контексті аналізується досвід підготовки журналістських кадрів для
низової ланки радянської журналістики – районних газет в один із найдраматичніших
періодів української історії – 20-30 роки ХХ століття.
На матеріалах рідкісних на сьогодні підшивок районних газет Чернігівщини –
«Нового Села» (Ніжин»), «Червоної Носівщини» (Носівка») та «Ударного Труда» (з
1958 року – «Жовтнева Зоря», Лосинівка) йдеться про специфіку місцевої преси, суть
організованої нею за вказівкою вищестоящих партійних комітетів пропагандистської
кампанії з розгортання в українських містечках і селах руху так званих робітничих
і сільських кореспондентів, формування їхньої мережі. Детальніше йдеться про тематику публікацій дописувачів до районних газет тієї пори. Наводяться приклади доносництва сількорів на куркулів та селян-одноосібників, які не бажали вступати до колгоспів.
Two alarming tendencies of modern journalism: overproduction of journalists and at the
same time lack of patriotic and highly professional journalists is being stated in the article.
In this context it also analyses press staff training for the lower level of Soviet journalismdistrict
newspapers.
In this context the experience of journalist trainings for local newspapers in 20-30ss of
the XXth century is analyzed.
The article presents the analysis of specific characteristics of local press, its campaign in
terms of correspondents from workers and peasants organization, which was done according
to the orders of communist power and their network formation. All the facts have been taken
from rare collections of local newspapers of that time: “New Village” (Nizhyn), “Red Nosivka”
(Nosivka) and “Hard Labour” (“October Star” beginning from 1958, Losynivka). It also
presents a more detailed analysis of the themes of articles, written by local correspondents
of that time. Examples of denunciations on rich peasants and those who didn’t want to join
collective farms are presented as well.
