Взаємини історика Михайла Грушевського та священика Олександра Левицького розглядаються на основі нових відомостей, виявлених у листуванні львівського професора та скало-подільського пароха, а також у неопублікованій частині ...
Рецензія на книгу: Кучеренко М. О., Панькова С. М., Шевчук Г. В. Я був їх старший син (рід Михайла Грушевського) / Наук. ред. Л. Винар; відп. за випуск Т. Хоменко. – К.: Вид-во “Кий”, 2006. – 662 с.
Висвітлюються джерельні пріоритети М. Костомарова як історика. Розглядається ідеал науковості М. Костомарова, зокрема обстоюється думка про його роздвоєність. Окреслюються сутнісні риси творчості М. Костомарова як ученого ...
У статті йдеться про взаємне листування між Юрієм Меженком (18.VI.1892, Харків – 21.ХІ.1969, Київ), видатним представником української книгознавчої науки, директором Бібліотеки Академії наук УРСР у Києві, та Ярославом ...
Аналізується рукописний план давнього міста України Прилук, складений у 1730-х рр. за гетьманування Данила Апостола, коли в складі Російської імперії на правах автономії існувала Українська козацька держава Гетьманщина. У ...
Рецензія на книгу: Міттенвальд, 1946–1951: З нагоди п'ятдесятиліття таборів українських біженців у Міттенвальді, Німеччина / Упор. Т. Рогатинська, Б. Карпенко; Ред. кол. П. Рогатинський та ін. Товариство колишніх мешканців ...
У статті розглядаються правові засади та практична діяльність інституту духовного суду Львівської єпархії в період пастирства Йосифа (Шумлянського). Аналіз змісту й структури протоколів засідань і декретів найдавнішої ...
Стаття присвячена проблемі використання графіті Софії Київської як джерела для біографічних і генеалогічних студій. Наводяться найцікавіші й найінформативніші написи-автографи XVI–XVII ст., робляться припущення щодо мети ...
Висвітлюються історичні погляди українського історика О. Оглоблина, зокрема поєднання елементів неоромантизму та соціологізму в його творчості. Розглядається харизматична модель та її роль у представленні образу І. Мазепи ...