Аномальный диамагнетизм в сплавах алюминий–литий

Abstract

В области равновесных твердых растворов лития в алюминии обнаружен аномальный низкотемпературный пик диамагнетизма, вызванный наличием непосредственно под уровнем Ферми алюминия граничной точки на линии вырождения зон. Положение и структура пика в функции средней валентности аналогичны исследованным ранее в стареющих системах Al–Mg, Al–Zn при соответствующей термообработке. Оценена величина параметра рассеяния электронов на примеси лития для состояний в окрестности упомянутой точки вырождения и установлена линейная связь этого параметра с примесным электросопротивлением в сплавах алюминия.

В області рівноважних твердих розчинів літію в алюмінії виявлено аномальний низькотемпературний пік діамагнетизму, який викликано наявністю безпосередньо під рівнем Фермі алюмінію граничної точки на лінії виродження зон. Положення і структура піку у функції середньої валентності аналогічні дослідженим раніше в старіючих системах Al–Mg, Al–Zn при відповідній термообробці. Оцінено величину параметра розсіювання електронів на домішці літію для станів поблизу згаданої точки виродження та встановлено лінійний зв’язок цього параметра з домішковим електроопором у сплавах алюмінію.

An anomalous low-temperature diamagnetic peak caused by the presence of the borderpoint on the band degeneracy line just below the Fermi level of aluminium has been observed in the equilibrium Li–Al solutions. The position and the shape of the peak as a function of the average valence are the same as those in the earlier studied aging systems Al–Mg, Al–Zn subjected to the corresponding heat treating. The parameter of electron scattering by the lithium impurity is estimated for the states in the vicinity of the above point a linear relation is found to exist between this parameter and impurity residual resistivity in aluminium alloys.