Исследование моделей деформационного упрочнения конструкционных сталей при направленном уменьшении размера их структурных элементов

Abstract

Проанализирован ряд структурно-механических моделей деформационного упрочнения и проведена их экспериментальная апробация на сталях аустенитного и ферритно-перлитного класса при последовательном уменьшении размера структурных элементов методами термомеханических воздействий. Рассмотрено влияние типа кристаллической решетки матричной фазы сопоставляемых сталей на эволюцию их структуры от зеренного и мезоуровня к микрои субмикроуровню. Отмечено активизирующее влияние трещины нормального отрыва на развитие мартенситного превращения у ее вершины, что обусловливает одновременное повышение показателей прочности и циклической трещиностойкости аустенитной стали.

Проаналізовано ряд структурно-механічних моделей деформаційного зміцнення та проведено їх експериментальну апробацію на сталях аустенітного і феритно-перлітного класу при послідовному зменшенні розміру структурних елементів методами термомеханічних дій. Розглянуто вплив типу кристалічної решітки матричної фази порівнюваних сталей на еволюцію їх структури від зеренного і мезорівня до мікро- і субмікрорівня. Відмічено активізуючий вплив тріщини нормального відриву на розвиток мартенситного перетворення біля її вершини, що зумовлює одночасне підвищення показників міцності і циклічної тріщиностійкості аустенітної сталі.