Изучено влияние различных видов механико-термических обработок (МТО), отличающихся эпюрами напряжений, величиной и температурой деформации, на субструктуру, степень распада β-твердого раствора и модуль сдвига сплава НТ-50. Установлено, что из рассмотренных в данной работе МТО максимальное измельчение субструктуры, эффективность распада β-твердого раствора, а также наибольшее увеличение модуля сдвига по сравнению с исходным состоянием реализуются при многоцикловой, разнонаправленной деформации (РНД) при 400 °С с последующей экструзией при 400°С и волочением при 20°С до суммарной степени деформации е = 22,2.
Вивчено вплив різних видів механіко-термічних обробок (МТО), що відрізняються епюрами напруг, величиною і температурою деформації, на субструктуру, ступінь розпаду β-твердого розчину і модуль зсуву сплаву НТ-50. Встановлено, що з розглянутих у даній роботі МТО максимальне подрібнення субструктури, а також найбільше зростання модуля зсуву в порівнянні з вихідним станом реалізуються при багатоцикловій, різноспрямованій деформації (РСД) при 400 °С з подальшою екструзією при 400 °С і волочінням при 20 °С до сумарного ступеня деформації е = 22,2.
The effect of different types of mechanical-thermal treatments (MTT), differing stress distribution, size and temperature strain on the substructure, the degree of decay β-solid solution and the shear modulus of alloy HT-50. It was found that of those surveyed in this study MTT maximum grinding of the substructure and the largest increase in the shear modulus compared with the initial state are realized in high-cycle, multi-directional deformation (MDD) at 400 °С followed by extrusion at 400 °С and drawing at 20 °С to a total degree of deformation e = 22.2.