Главной задачей данной статьи является анализ нарративных стратегий в дебютном романе Константина Вагинова «Козлиная песнь» (1928) сквозь призму реализации в нем категории амбивалентности, характерной для парадигмы абсурда. Основным объектом внимания становится система персонажей, которая включает в себя различные авторские маски, и нарратив как таковой.
Головною задачею даної статті є аналіз наративних стратегій в дебютному романі Костянтина Вагінова «Козлина пісня» (1928) крізь призму реалізації в ньому категорії амбівалентності, характерної для парадигми абсурду. Головним об’єктом уваги стає система персонажів, що включає в себе різноманітні авторські маски, та наратив як такий.
The main task of this article is to analyze the narrative strategies in Konstantin Vaginov’s debut novel “The Goat Song” (1928) through the prism of realization of the category of ambivalence, characteristic for the paradigm of the absurd. The main field of the analysis is the system of characters, which includes various author’s masks, and the narrative itself.