У статті аналізується зміст деяких жартівливих актів і пародій, вміщених у
луцьких ґродських книгах другої половини ХVІІ ст., де в якості персонажів
використано звірів і птахів. Казковість персоніфікованих постатей, використання в якості дійових осіб різних пір року, представників флори і фауни,
атмосферних явищ дозволяє зарахувати такі записи до малих літературних
форм. Фольклорність у цих актах виглядає поверхнево, в осерді канцеляристських жанрів – пародіювання судової практики, інколи доведеної до абсурду, а
також невідповідностей між записом події і самою подією. Квінтесенція цих
актів – відображення дійсності у пародійному ракурсі «навиворіт» або «світу
навпаки». Автори жартівливих записів брали сюжети насамперед із повсякденного життя, їхніми героями ставали оточуючі і знайомі їм люди з усіма
їхніми вадами і порочними вчинками, логікою мислення. Жартівниками були
пересічні канцеляристи, які під час виконання своїх професійних обов’язків виявляли художні, літературні, сатиричні таланти. Дослідження супроводжується публікацією 18 документів мовою оригіналів.
В статье анализируется содержание некоторых шуточных актов и пародий,
вписанных в луцкие гродские книги второй половины ХVІІ в., где в качестве
персонажей задействованы звери и птицы. Сказочность персонифицированных
фигур, использование в качестве действующих лиц разных времен года, представителей флоры и фауны, атмосферных явлений позволяет отнести такие
записи к малым литературным формам. Фольклорность в этих актах выглядит
поверхностно, в центре канцелярских жанров – пародирование судовой
практики, иногда доведенной до абсурда, а также несоответствий между
записью события и самим событием. Квинтэссенция этих актов – отображение
действительности в пародийном ракурсе «навыворот» или «мира наоборот».
Авторы шуточных записей выбирали сюжеты прежде всего из повседневной
жизни, их героями становились окружающие и знакомые им люди со всеми ихними недостатками и порочными поступками, логикой мышления. Пародистами были обычные канцеляристы, которые во время исполнения своих профессиональных обязанностей проявляли художественные, литературные, сатирические таланты. Исследование сопровождается публикацией 18 документов на языке оригиналов.
The present article offers an analysis of some ludic notes and parodies from Lutsk
city records of the latter half of the XVII century that feature animals and birds as their
protagonists. The fairytale nature of the anthropomorphized protagonists, anthropomorphization
of the seasons, climatic events and representatives of the fauna allows
one to classify these notes as smaller literature forms. The folkloric nature of these is
only surface-deep, because the clerks’ jokes are mostly aimed at parodying the judicial
practices, which are often demonstrated as being patently absurd, and pinpointing the
discrepancy between the record and the experienced event. The quintessential nature
of these acts lies in the parodic discourse of depicting the world «inside out» or «from
the obverse». The authors of these notes were basing their observations on the
quotidian life and their acquaintances with all their personality traits, faults, and
reasonings. The authors were mostly ordinary clerks who displayed their artistic, literary
or satirical talents while doing their work. The appendices to the present article contain 18 unadapted documents.
