Відповідно до ідей, методів і підходів нелінійної динаміки на якісному рівні розглянуто основні особливості геосистем. Підкреслено, що еволюція процесів і об'єктів у літосфері не може бути реалізована поза межами автохвильових процесів, які є просторово-часовими структурами. Суттєво, що загальні тенденції еволюції геосистем можуть бути інтерпретовані в термінах сейсмічного процесу. Мова йде про формування в геосистемі деякого узагальненого автохвильового поля, яке самоорганізується за рахунок потоків енергії та речовини із земних надр. Підкреслено актуальність досліджень синхронної динаміки підсистем або елементів гео- середовища, впливу шумів на синхронізацію. В цьому контексті спостереження за спектром спонтанної сейсмоакустичної та електромагнітної емісії літосферного походження в часі та просторовими "біфуркаціями" автоструктур як відображенням еволюції сейсмотектонічних систем, яка породжує сейсмічний процес, виходить на передній план сучасних експериментальних досліджень. Дуже ймовірно, що такий підхід до визначення мети, завдань і способів моніторингу еволюції геосистем є не тільки необхідним, а й невідворотним, тому що дає змогу наблизити його реалізацію до експериментальної ситуації.
Within the trend of ideas, methods and approaches of nonlinear dynamics basic features of geo-systems are being considered on high-quality level. It is noticed that evolution of processes and objects in lithosphere cannot be realized outside the limits of self-wave processes, which are spatial-temporal structures. It is remarkable that general trends of evolution of geo-systems can be interpreted in terms of geo-seismicity. We mean formation in geo-system of some generalized self-wave field, which is self-organized at the expense of energy and matter flows from the depth of the earth. Urgency of studies of synchronous dynamics of subsystems or elements of geo-medium, influence of noise on synchronization is being noticed. It is noteworthy that in this context tracking the spectrum of spontaneous seismic-acoustic and electromagnetic emission of lithosphere origin temporally and of spatial "bifurcations" of auto-structures which reflect evolution of seismic-tectonic systems producing seismic process become the first-rate task of modern experimental studies. It is probable that such an approach to formulation of aims, objects and ways of monitoring of evolution of geo-systems is not only necessary but inevitable because it allows to bring it nearer to experimental situation.
