Дана стаття присвячена історично-релігійному осмисленню питання державності,
доведенню тези про містично-сакральну цінність «царства кесаря» лише для язичницьких
народів та дослідженню розгортання ідеї державності в історії під впливом монотеїстичних
релігій (іудаїзму, що намагався одягнути монархію у теократичні шати, та християнства,
яке виявило неприйнятність цих шат та принципову різницю між Царством Божим та
царством кесаря). Основними формами державності, що досліджуються, виступають абсолютизм, як метафізичне втілення сакральної Божественної волі, та демократія, витоки якої сягають періоду теократії у євреїв.
Данная статья посвящена историко-религиозному осмыслению вопроса государственности, обоснованию тезиса о мистически-сакральной ценности «царства кесаря» лишь
для языческих народов и исследованию развертывания идеи государственности в истории под
влиянием монотеистических религий (иудаизма, который пытался одеть монархию в
теократические одежды, и христианства, которое выявило неприемлемость этих одежд и
принципиальную разницу между Царством Божьим и царством кесаря). Основными
исследуемыми формами государственности, выступают абсолютизм, как метафизическое
воплощение сакральной Божественной воли, и демократия, истоки которой восходят к периоду теократии у евреев.
This article examines the historical and religious comprehension of the question of statehood,
the proof of claim mystical sacred value of "the kingdom of Caesar," only to pagan ideas and
research deployment in state history under the influence of monotheistic religions (Judaism, trying to
put in a theocratic monarchy clothes, and Christianity, which revealed unacceptable these garments
and principled distinction between the kingdom of God and the kingdom of Caesar). The main forms
of statehood, which investigated absolutism act as sacred metaphysical incarnation of the Divine will,
and Democracy, whose origins go back to the period in Jewish theocracy.
