У статті проводиться огляд типових елементів структури двосторонніх інвестиційних договорів. Аналізуються основні поняття і формулювання положень таких договорів.

Досліджується режим нації найбільшого сприяння в контексті міжнародних інвестиційних договорів. Аналізується його історичний розвиток, сучасний стан і практика застосування в ході розгляду інвестиційних арбітражних справ.