У статті йдеться про визначальні жанрові особливості трагікомедії та обґрунтовано доцільність
уживання цього жанрового визначення щодо низки українських п’єс, традиційно трактованих як
комедії чи мелодрами.
У спадщині Григора Тютюнника та персонажах його творів авторка с постерігає ознаки (окремі та у своєрідному поєднанні) іронічності
в широкій градації — від легкого поблажливого насміху до сарказму,
трагічної іронії, ...
Авторка роздумує про роль емоційного світу митця у формуванні індивідуального художнього стилю,
про необхідність глибше досліджувати цей таємничий процес. Запропоновано “нетрадиційне” прочитання
деяких образів-символів ...
На матеріалі п’єс І. Котляревського розглядається своєрідність функціонування українських
довготривалих традицій – загальнокультурних, а не лише літературних. Ідеться про постійне
оновлення української літератури і в ...
У статті простежується утвердження у творах українських драматургів (написаних після
відомого Емського царського указу 1876 р.) високих козацько-лицарських ідеалів свободи,
гідності, правди, честі. Наголошується на ...
Стаття містить огляд найзначніших літературознавчих праць дослідника й письменника
З.П. Мороза, що створювалися в період жорстокого ідеологічного тиску.