Метод решения обратной задачи электрометрии скважин

Abstract

Запропоновано метод розв’язку оберненої задачі каротажного зондування, який ґрунтується на можливості враховувати кількісний зв’язок між похибкою виміру та похибкою інверсії. Проаналізована можливість ефективно враховувати похибку існуючих методів розв’язку обернених задач електрометрії. Оцінена ефективність використання під час інтерпретації таблиці, яка пов’язує параметри моделі пласта з даними вимірювань. Наведено приклади порівняння результатів, які отримано запропонованим методом і методом, який застосовують на реальному свердловинному матеріалі. Показано, що запропонований метод дає змогу виділяти пласти з проникненням без використання додаткової інформації про колекторні властивості розрізу.

A method of solving inverse problem of logging sounding has been proposed based on the possibility to take into account quantitative connection between a measurement inaccuracy and inversion inaccuracy. A possibility has been analyzed of taking into account an inaccuracy of existing methods of solving inverse problems of electrologging effectively. Efficiency of applying the table connecting the layer model parameters with the data of measurements in course of interpretation has been estimated. Examples of comparing results obtained by the method proposed and the other one used now on the real borehole material have been given It has been shown that a method proposed makes possible to distinguish the layers with penetration and without applying additional information on collector properties of their section.

Предложен метод решения обратной задачи каротажного зондирования, основанный на возможности учитывать количественную связь между погрешностью измерения и погрешностью инверсии. Проанализирована возможность эффективно учитывать погрешность существующих методов решения обратных задач электрометрии. Оценена эффективность использования при интерпретации таблицы, связывающей параметры модели пласта с данными измерения. Приведены примеры сравнения результатов полученных предложенным методом и применяемым в настоящее время на реальном скважинном материале. Показано, что предложенный метод позволяет выделять пласты с проникновением без использования дополнительной информации о коллекторских свойствах разреза.