Геоэлектрические параметры земной коры Днепро-Лабской зоны на территории Восточно-Европейской платформы по данным одномерной инверсии магнитотеллурических зондирований

Abstract

На основі одновимірної інверсії кривих МТЗ на площі від 48 ° 40′ до 50 ° 40′ півн. ш. і від 25° до 31 ° з. д. можна дійти висновку шодо розрізнення геоелектричної будови трансрегіональної Дніпро-Лабської зони та навколишніх територій. Зона відрізняється від навколишніх площ значним скупченням провідників у земній корі. Найяскравішим у межах зони є провідний горизонт у верхній частині земної кори в інтервалі глибин 6—20 км, простежений з перервами майже на 450 км уздовж простягання зони (від 25,8° до 31,5° сх. д.). Мінімальні опори горизонту відзначено у “гранітному” шарі в інтервалі глибин 3—11 км. На нечисленних пунктах глибинного МТЗ зафіксовано провідники у низах “базальтового” шару.

It is possible to draw a conclusion about the difference in geo-electric structure of the transregional Dnipro-Laba zone relative to the surrounding territories on the basis of one-dimensional inversion MTS curve on the area from 48 ° 40′ to 50 ° 40′ N and from 25° up to 31° W. The zone differs from the surrounding areas by significant aggregation of conductors in the crust. The conducting horizon is sharply revealed in the upper part of the crust at the depths of 6 — 20 km. It stretches discretely for 450 km along the zone (from 25,8° up to 31,5° E). The minimal resistances of the horizon are marked in the “granite” layer at the depths of 3—11 km. The conductors at the bottoms of a “basalt” layer are marked on the not numerous deep magnetotelluric sounding sites.

На основании одномерной инверсии кривых МТЗ на площади от 48°40' до 50°40' с.ш. и от 25 до 31 з.д. можно сделать вывод о различии в геоэлектрическом строении трансрегиональной Днепро-Лабской зоны по отношению к окружающим территориям. Зона отличается от окружающих площадей значительным скоплением проводников в земной коре. Наиболее ярко в пределах зоны проявляется проводящий горизонт в верхней части земной коры в интервале глубин 6-20 км, прослеженный с перерывами почти на 450 км вдоль простирания зоны (от 25,8° до 31,5° в.д.). Минимальные сопротивления горизонта отмечаются в "гранитном" слое в интервале глубин 3-11 км. На малочисленных пунктах глубинного МТЗ фиксируются проводники в низах "базальтового" слоя.