Взгляд на борьбу азербайджанцев за родной язык

Abstract

Конечно, несмотря на то, что эта борьба не привела к ощутимым изменениям, однако нельзя сказать, что она не имеет никакого влияния. Так, эта борьба имеет значение с точки зрения убеждения иранского правительства в необходимости чуткого отношения к языковой проблеме в Южном Азербайджане. Южно азербайджанцы поднимают вопрос о рассмотрении прав родного языка в контексте принципов международного права, как международную проблему на фоне таких общепринятых в современном мире ценностей, как демократия, права человека. Южно азербайджанский вопрос начинает превращаться уже в проблему, которой постоянно уделяется внимание в ООН, ЕС, Amnesty İnternational и др. международных и религиозных организациях.

Звичайно, незважаючи на те, що ця боротьба не призвела до відчутних змін, однак не можна сказати, що вона не має ніякого впливу. Так, ця боротьба має значення з точки зору переконання іранського уряду в необхідності чуйного ставлення до мовної проблеми в Південному Азербайджані. Южно азербайджанці піднімають питання про розгляд прав рідної мови в контексті принципів міжнародного права, як міжнародну проблему на тлі таких загальноприйнятих в сучасному світі цінностей, як демократія, права людини. Южно азербайджанський питання починає перетворюватися вже в проблему, якої постійно приділяється увага в ООН, ЄС, Amnesty İnternational і ін. Міжнародних і релігійних організаціях

Of course, though this struggle did not lead to radical changes, it was not ineffective either. So, this struggle is effective from the view point of convincing the Iranian government in the need to a sensitive approach to the problem of language in the Southern Azerbaijan. Southern Azerbaijanis put the extension of the rights of their native language as an international problem in the context of the principles of international law, and on the background of such universal values of the modern world as democracy and human rights. Now the issue of South Azerbaijan is becoming the problem that the UN, Council of Europe, Amnesty International and other international and regional organizations began to pay attention to.