Два стилі найстарших ікон Перемишля

Abstract

Запропоновано огляд двох хронологічно наступних груп найдавніших ікон зі спадщини українського Перемишля, які належать до середини XIII – середини XIV ст. Найраніші з них репрезентують “мініатюрний стиль” середини – другої половини XIII ст. Від кінця століття на зміну йому прийшов варіант утвердженого з відновленням Візантійської імперії стилю монументального ранньопалеологівського зразка, панівного в українському мистецтві першої половини нового століття. Обидва вони, як і їх зміна, вказують на якнайтіснішу залежність місцевого малярства від візантійських зразків й дають підстави характеризувати Перемишль як унікальний осередок засвоєння взірцевої візантійської традиції та її творчого розвитку на місцевому ґрунті.

The article analyses two successive styles of icons from Ukrainian heritage in Peremyshl’ dating to the 13th – mid-14th century. The earlier of them represents the so-called “miniature style”, which was characteristic for the mid- to late 13th century. Since the end of the 13th century it was substituted by the monumental early Paleological style that established itself with the restoration of the Byzantine Empire. It became the predominant style in Ukrainian art in the early 14th century. Both styles as well as their succession point to close dependence of the local artists on the Byzantine samples. This permits us to characterize Peremyshl’ as a unique centre adopting exemplary Byzantine tradition and creatively developing it further in the local context.