Формы и типы философской рефлексии

Abstract

В статье подробно анализируется формы и типы философской рефлексии. Впервые в научной литературе предлагается классификация типов философской рефлексии: 1) трансдоксальный, 2) парадоксальный, 3) фундаментальный, 4) конститутивный, 5) когнитивный. Дается оценка и раскрывается познавательная функция каждого из названных типов. Показано, что фундаментальная рефлексия исторически явилась основой для формирования метафизики в древнегреческой философии. Конститутивная рефлексия обеспечила становление и развитие традиции трансцендентализма от Канта до Гуссерля. Когнитивная рефлексия повлияла на возникновение герменевтики, психоанализа, концепции Риккера и других.

У статті детально аналізується форми і типи філософської рефлексії. Вперше в науковій літературі пропонується класифікація типів філософської рефлексії: 1) трансдоксальний, 2) парадоксальний, 3) фундаментальний, 4) конститутивний, 5) когнітивний. Дається оцінка і розкривається пізнавальна функція кожного з названих типів. Показано, що фундаментальна рефлексія історично з'явилася основою для формування метафізики в давньогрецькій філософії. Конститутивна рефлексія забезпечила становлення і розвиток традиції трансценденталізму від Канта до Гуссерля. Когнітивна рефлексія вплинула на виникнення герменевтики, психоаналізу, концепції Ріккера та інших. У цьому контексті в статті широко представлений інтервальний підхід; розкриваються особливості інтервального форми рефлексії, що з'єднує в собі практично всі типи рефлексивності. Розкривається специфіка деконструктивізму як з'єднання трасдоксальной і парадоксальною рефлексії, збагачені сучасної методологічної культурою.

The paper analyzes in detail the forms and types of philosophical reflection. For the first time in the literature suggests a classification of types of philosophical reflection: 1) transdoksalny 2) paradoxical, 3) a fundamental, 4) a constitutive, 5) cognitive. Assesses and discloses the cognitive function of each of these types. It is shown that the fundamental reflection historically was the basis for the formation of metaphysics in ancient Greek philosophy. Constitutive reflection ensure the emergence and development of the tradition of transcendentalism from Kant to Husserl. Cognitive reflection effect on the occurrence of hermeneutics, psychoanalysis, the concept of the Ricker and others. In this context, the article is widely represented interval approach; The peculiarities of the interval form of reflection, joining in practically all types of reflexivity. Specificity of deconstruction as a compound trasdoksalnoy and paradoxical reflection enriched modern methodological culture.