Лексико-словотвірні типи іменників-десубстантивів на –чина (-щина) в „Російсько-українському словнику“ 1924-1933 рр

Abstract

У статті проаналізовано лексико-словотвірні типи іменників-десубстантивів із суфіксом - чин-а (-щин-а) на матеріалі „Російсько-українського словника” 1924-1933 рр., визначено продуктивність розгляданого словотворчого форманта, закцентовано увагу на семантичній розмаїтості відіменникових дериватів. У ході дослідження встановлено, що суфікси -чин-а (-щин-а) в першій половині ХХ ст. були досить продуктивним засобом творення іменників різних словотвірних категорій (назв осіб, місцевостей, суспільних і побутових явищ тощо), про що свідчать матеріали „Російсько-українського словника”. Суфікс -чина (-щина) саме в цей період поступово формував притаманні лише йому лексико-словотвірні типи дериватів. Так, розгляданий формант бере участь у творенні мутаційних і модифікаційних словотвірних типів „назви осіб за певними ознаками”, „найменування територій за назвою міста, країни чи її жителів”, „найменування податків, поборів, повинностей”, а також „найменування спадків”. Значна частина іменників із формантом -щин- (-чин-) належить до народнорозмовної мови (дідівщина, осінщина, некрутчина). Невелика їх група представлена в джерелах, близьких до книжної та церковно- книжної лексики (декаденщина, єзуїтчина, корніловщина). У межах дериватів на -щина (-чина) спостерігається явище полімотивованості – унаслідок втрати первинного зв’язку з прикметниковими основами похідні іменники набули здатності співвідноситися і з прикметниками, і з іменниками (Київщина ← київський і Київщина ← Київ та ін.). Представлене дослідження доповнить дотеперішні уявлення про словотвірні процеси в лексичній системі української мови першої половини ХХ століття.

В статье проанализированы лексико-словообразовательные типы существительных- десубстантивов с суффиксом -чин-а (-щин-а) на материале „Русско-украинского словаря” 1924- 1933 гг., определена продуктивность указанного словообразовательного форманта, акцентировано внимание на семантическом разнообразии анализируемых дериватов. В ходе исследования установлено, что суффиксы -чин-а (-щин-а) в первой половине ХХ века были весьма продуктивным средством словообразования существительных разных категорий (названий лиц, местностей, общественных и бытовых явлений и т.п.), о чем свидетельствуют материалы „Русско- украинского словаря”. Суффикс -чина (-щина) именно в этот период постепенно формировал присущие только ему лексико-словообразовательные типы дериватов. Этот формант образует мутационные и модификационные словообразовательные типы “названия лиц по определенным признакам”, “наименование территорий по названию города, страны или ее жителей”, “наименование налогов, поборов, повинностей”, а также “наименование наследства”. Значительная часть существительных с формантом -щин- (-чин-) принадлежит к разговорной речи (дідівщина, осінщина, некрутчина). Небольшая их группа представлена в источниках, близких к книжной и церковно-книжной лексике (декаденщина, єзуїтчина, корніловщина). Среди дериватов на -щина (-чина) наблюдается явление полимотивированости – вследствие потери первичной связи с основами прилагательных производные существительные приобрели способность соотноситься и с прилагательными, и с существительными (Київщина ← київський и Київщина ← Київ и др.). Данное исследование дополнит прежние представления о словообразовательных процессах в лексической системе украинского языка первой половины ХХ века.

The lexical and derivational types of nouns-desubstantives ending on -чин-а (-щин-а) are explored on the material of "Russian-Ukrainian dictionary" 1924-1933 years, the productivity of this derivational formant is defined, the semantic diversity of analyzed derivatives is studied in the article. The study found that the suffixes -чин-а (-щин-а) in the first half of the twentieth century were very productive means of making nouns of various derivational categories (names of people, places, everyday and social phenomena etc.), as evidenced by the "Russian-Ukrainian dictionary." At this time the suffix -чин-а (-щин-а) was gradually forming unique to him lexical and derivational types of derivatives. This formant turned out to be very productive in the creation of mutational and modificational derivative types "names of persons by some characteristics", "names of areas by the name of city, country or its people," "the name of taxes, levies, duties" and "the name of legacies". Many nouns with formant -щин- (-чин-) belong to spoken language (дідівщина, осінщина, некрутчина). A small group of them is presented in the sources closed to the literary and church vocabulary (декаденщина, єзуїтчина, корніловщина). Within derivatives ending on -щин- (-чин-) the phenomenon of polymotivation is observed – due to loss of the primary connection with adjectival bases derived nouns acquired the ability to relate with adjectives and nouns (Київщина ← київський and Київщина ← Київ etc.) The research work will complement the previous understanding of the word-formation processes in the lexical system of the Ukrainian language in the first half of the twentieth century.