Концепция экологизации производства в контексте неоиндустриального развития

Abstract

Сформулирована концепция экологизации производства в контексте неоиндустриального развития. Ее стратегическая цель - повышение конкурентоспособности национальной экономики за счет изменения ниши в глобальной цепочке создания добавленной стоимости и сохранение конкурентных преимуществ в долгосрочном периоде путем экологизации промышленности согласно парадигме устойчивого развития. Инструментом повышения наукоемкости и экологизации производства являются «зеленые» промышленные кластеры, сформированные на базе «активного ядра» градообразующих предприятий и сотрудничающие на основе общественного договора по таким вопросам, как индикативное планирование и прогнозирование; установление квот на совокупную предельную эмиссию загрязняющих веществ; учреждение банка экологически ориентированного развития.

Сформульовано концепцію екологізації виробництва в контексті неоіндустріального розвитку. Її стратегічна мета - підвищення конкурентоспроможності національної економіки за рахунок зміни ніші в глобальному ланцюжку створення доданої вартості і збереження конкурентних переваг у довгостроковому періоді шляхом екологізації промисловості згідно з парадигмою сталого розвитку. Інструментом підвищення наукоємності та екологізації виробництва є «зелені» промислові кластери, сформовані на базі «активного ядра» містоутворюючих підприємств, що співпрацюють на основі суспільного договору з таких питань, як індикативне планування та прогнозування; встановлення квот на граничну сукупну емісію забруднюючих речовин; створення банку екологічно орієнтованого розвитку.

The concept of production greening in the context of neo-industrial development is formulated. The strategic goal of the concept is to increase the competitiveness of the national economy due to the changes in niches in the global chain of added value creation and also to maintain a competitive advantage in the long run by the greening of industry according to the paradigm of sustainable development. It relies on several hypotheses about the basis (material production) and drivers (innovation and crisis) of stable economic development. Environmental standards act as competitive barriers to entry into markets. Concept methodological principles are (1) eco-technological determinism, (2) loyal group eco-psychology and cybernetic evolutionism. The principal tool for the intensification of knowledge and production greening are "green" industrial clusters. The foundation of the cluster is "active core" of city basis enterprises, which due to the effects of entrainment provide a harmonized growth with other members of the cluster and the society. As levers of influence on dependent units the management of demand for products and services (scale effect), dynamics of prices (productivity effect), and the range of products and services (innovations effect) are used. Coordination and cooperation of cluster members is based on social contract according to such matters: indicative planning and forecasting; quotas limit the total emissions of pollutants; establishment of the environmental development bank. The advantages of using the tool proposed are as follows: reduction of the risk of uncertainty and asymmetry of information; coordination of actions of participants of the cluster on economic priorities and a unified development strategy; ensuring the stability and controllability of growth, optimization the allocation of resources, minimization of costs and increase economic efficiency of production while preserving the independence of economic agents in the market; accumulation and mobilization of financial and intellectual capital investments for targeted programs of technical and technological neo-industrialization; target use of funds intended for prevention and compensation of damage caused by industrial activity directly to the place of occurrence of technogenic pressure; implementing a systematic policy approach to increase production efficiency and greening the life cycle of products according to the principle of the theory of constraints; expansion of possibilities for cooperation in the innovation sphere for cluster participants and the local population as shareholders.