К вопросу о систематизации современного компьютерного сленга

Abstract

В статье представлены результаты экспериментальной обработки набранного методом сплошной выборки компьютерного сленга, что позволяет заявлять о возможности его выделения в отдельную область словаря компьютерного подъязыка с признаками лексико-стилистической вариативности и характеристиками отличительными от языковой нормы. Среди ведущих факторов системной организации компьютерной лексики выделяется наличие тематических связей различных лексем, а также ассоциативно-парадигматических и синтагматических отношений лексико- фразеологической коллокации, словообразовательных моделей и, наконец, экспрессивной оценочности. В центре внимания находится такая актуальная проблема как источники формирования современного сленга, демонстрирующие тенденцию к интеграции языковых единиц из различных пластов лексики на основе переосмысления, упрощения, мимизации и профессиональной стандартизации языковых средств. Подтверждается тезис о наличии функционально-стилистической дифференциации компьютерного сленга как различия, обусловленного спонтанностью, ситуативностью, стремлением к оригинальности, экспрессивности, а также экономии времени и усилий для коммуникации.

У статті представлені результати експериментальної обробки набраного матеріалу методом суцільної вибірки комп'ютерного сленгу, що дозволяє заявляти про можливість його виділення в окремий розділ словника комп'ютерної підмови з ознаками лексико-стилістичної варіативності і характеристиками відмінними від мовної норми. Серед провідних факторів системної організації комп'ютерної лексики виділяється наявність тематичних зв'язків різних лексем, а також асоціативно- парадигматичних і синтагматичних відносин лексико-фразеологічної колокації, словотворчих моделей і, нарешті, експресивної оціночності. У центрі уваги авторів знаходиться така актуальна проблема, як джерела формування сучасного сленгу, що демонструють тенденцію до інтеграції мовних одиниць з різних пластів лексики на основі переосмислення, спрощення, мімізаціі та професійної стандартизації мовних засобів. Підтверджується теза про наявність функціонально-стилістичної диференціації комп'ютерного сленгу як відмінності, обумовленого спонтанністю, ситуативністю, прагненням до оригінальності, експресивності, а також економії часу і зусиль для комунікації.

Following theoretical foundations on the problem of slang, this piece of research gives an insight into the layer of computer slang, intended to communicate effectively specific IT information. Close analysis of collected word items brought the authors to some conclusions regarding lexico-semantic features, which make them as a self-contained subsystem of the computer metalanguage. The main evidence to suggest its special status is reformation of mainstream lexis into an exclusively narrow, stylistically and emotionally marked, nonstandard, covert lexemes with certain derivational patterns, subject to situational variation. This kind of English vocabulary can be arranged in the following way: systematic organization of the vocabulary with the focus on associative/paradigmatic relations realized as derivatives, synonymic/antonymic series, pairs of general vs particular, sets of related items around IT topical areas; - and syntagmatic relations reproduced in recurrent patterns of lexical-phraseological collocation and syntactic colligation. There are a lot of new findings to prove the hypotheses that a special place is occupied by words with changed meaning (narrowing\widening) and innovative coinages recently having entered the lexicon to name a new concept, trend, procedure or approach and represented in modern glossaries of electronic media: mainly, these are words and expressions questionable from the point of view of the user, requiring comment and explanation, taking into account range of connotations, positive or negative, emotional or neutral. The IT vocabulary under consideration, being professionally induced, is affected by peculiarities of the particular register on account of conditions of communication related to originality, expressiveness, easy-going interaction, informality, economy of time and literacy efforts.