Практики родинного виховання у суспільстві ризику

Abstract

У постмодерністських рефлексіях обґрунтовується право на визнання такої плюралізації, яка розглядається як прояв самореалізації батьків і дорослих членів родини. Припускається навіть реставрація домодерних практик родинного виховання, де чинниками його стилізації виступають демонстративність, ритуалізація. Гібридне поєднання домодерної та пізньомодерної культури у стилізаціях родинного виховання є також способом статусного самовираження батьків через маніфестацію соціальних, культурних і освітніх можливостей.

В постмодернистских рефлексиях обосновывается право на признание такой плюрализация, которая рассматривается как проявление самореализации родителей и взрослых членов семьи. Предполагается даже реставрация домодерных практик семейного воспитания, где факторами его стилизации выступают демонстративность, ритуализация. Гибридное сочетание домодерной и позднемодерной культуры в стилизациях семейного воспитания также является способом статусного самовыражения родителей через манифестацию социальных, культурных и образовательных возможностей.

Postmodern reflections is justified right to recognition of such pluralization which considered as a display of self-fulfillment parents and adult family members. Presume even renewal of pre-modern practices of family education where reasons of its stylization are demonstrative, ritualization. Crossbreed combination of pre-modern and late modern culture in stylization of family education is also a parents method of status selfexpression through manifestation of social, cultural and educational opportunities. Tendency of refeudalization modern social life (U. Habermas) finds its display in consolidation of social stratification by means of family education. Phenomenon of such called «majors», which behavior is a display of egomania, legal nihilism and social irresponsibility is a result of pathologies in family education. Educational adjustment of such effects must have complex nature. Without social conviction of strategies allowed behavior of children and youth, appealed educational events is not such effective. From family education pathologies caused by an accelerated pace of social transformation in the post, it is necessary to distinguish between psychological and pedagogical issues that arise in the course of family education. Psychological adjustment of such problems of children and parents, their prevention rather effectively implemented in modern psychotherapeutic practices. If in Western Europe the trend interaction psychotherapeutic and philosophical practices, the Ukraine population is limited to psychological help. Current psychotherapeutic practices aimed at correcting the family education include ideological and philosophical and educational component that allows you to adjust the aim of family education resource and psychosomatic opportunities of the child.