Kультурная антропология: границы междисциплинарного дискурса

Abstract

Статья посвящена прояснению дисциплинарного статуса культурной антропологии. Целью статьи является уточнение смысла понятия «культурная антропология» посредством обозначения его дисциплинарных границ. Автор сравнивает культурную антропологию с этнографией, этнологией и культурологией. По его мнению, в фокусе культурного антрополога находится непосредственно человек, которого возможно объяснить через раскрытие того социокультурного смыслового пространства, к которому он принадлежит. Особое внимание в статье уделяется направлению, которое называется автоантропология. По мнению автора, культурная антропология идёт индуктивным путем, собирая странную мозаику культурных смыслов в единую уникальную картину, и прибегая при этом ко всему методологическому богатству гуманитарных наук: от философской герменевтики до прикладной социологии. В выводах отмечается, что культурная (социальная) антропология – это не этнология и социология, несмотря на первоочередной интерес к устойчивым примитивным и современным социальным структурам, не психология, невзирая на акцентирование на моделях и мотивациях поведения человека, не история, теория или философия культуры. Иначе говоря, границы культурной антропологии определяются её идиографической принадлежностью, индуктивной направленностью и некоторой доминантой синхронии над диахронией. Ключевые слова: культурная антропология, человек, автоантропология, культура.

Стаття присвячена проясненню дисциплінарного статусу культурної антропології. Метою статті є уточнення значення поняття «культурна антропологія» за допомогою позначення його дисциплінарних меж. Автор порівнює культурну антропологію з етнографією, етнологією та культурологією. На його думку, у фокусі культурного антрополога знаходиться безпосередньо людина, яку можливо пояснити через розкриття того соціокультурного смислового простору, до якого вона належить. Особливу увагу в статті надається напряму, який називається автоантропологія. На думку автора, культурна антропологія йде індуктивним шляхом, збираючи дивну мозаїку культурних значень в єдину унікальну картину, та вдаючись при цьому до всього методологічного багатства гуманітарних наук: від філософської герменевтики до прикладної соціології. У висновках наголошується, що культурна (соціальна) антропологія – це не етнологія і соціологія, не дивлячись на першочерговий інтерес до стійких примітивних і сучасних соціальних структур, не психологія, незважаючи на акцентування на моделях та мотиваціях поведінки людини, не історія, теорія або філософія культури. Інакше кажучи, межі культурної антропології визначаються її ідіографічною приналежністю, індуктивною спрямованістю та деякою домінантою синхронії над діахронією. Ключові слова: культурна антропологія, людина, автоантропологія, культура.

The article is devoted to clarifying the disciplinary status of cultural anthropology. The purpose of article is to clarify the meaning of the concept of "cultural anthropology" by designating its disciplinary borders. The author compares the cultural anthropology with ethnography, ethnology and cultural studies. In his view, there is the man is in the focus of the cultural anthropologist. This man may be explained thru disclosure of socio-cultural semantic space to which he belongs. Particular attention in article is paid to the direction, which is called avtoanthropology. The author thinks that cultural anthropology is inductively, it collectes strange mosaic of cultural meanings into one unique picture, and resorting to all the methodological richness of the humanities, from philosophical hermeneutics to applied sociology. In the conclusions notes that the cultural (social) anthropology is not ethnology and sociology, despite the priority interest in sustainable primitive and modern social structures and psychology, despite the emphasis on models and motivations of human behavior, not the history, theory and philosophy of culture. In other words, the border of cultural anthropology defines its ideographic origin, induction orientation and some dominance of synchrony over diachrony. Key words: cultural anthropology, man, avtoanthropology, culture.