Функціонально-семантична макрокатегорія перфектності в структурі російського художнього тексту

Abstract

Семантика перфекту в сучасній русистиці пов’язується з певного типу лінгвістичними формами, які існували в структурі праслов’янської, східнослов’янської та ін. давніх мовних систем і реалізували значення актуального результату, що становив наслідок певних минулих дій. У процесі розвитку мовної системи перфектні форми вийшли з ужитку, а вказану семантику стали виражати насамперед дієслова минулого часу, залежно від ситуації контексту/мовлення, формуючи категорійну ситуацію перфектності. Типи вказаних ситуацій досить повно описані в теорії функціональної граматики, де вони утворюють певне функціональносемантичне поле, що базується на відповідній функціонально-семантичній категорії.