Новые материалы к вопросу о мадьяро-салтовских контактах в Верхнем Подонцовье

Abstract

На примере находок отдельных вещей из катакомбных и грунтовых захоронений салтовской культуры у с. Верхний Салтов показаны контакты мадьяр времен пребывания их в Леведии с алано-болгарами Подонцовья.

На території розповсюдження салтівської культури (донський і степовий варіанти) пам’ятки мадяр не відомі. Таким чином, у ланцюгу пунктів на їх шляху з Південного Приуралля до Паноннії виникає лакуна, котра пояснюється фактом підпорядкування мадярських племен хозарам у період з 30-х по 80-ті роки IX століття. Саме цей час був періодом найбільш тісних етнокультурних контактів між представниками мадярських племен і алано-болгарським населенням північно-західної Хозарії. Підтвердженням цьому служать знахідки в катакомбних похованнях другої – третьої чвертей IX ст. Верхньо-Салтівського некрополя предметів поясної гарнітури, в яких присутні орнаментальні мотиви, що є характерними для ранньомадярських виробів: зображення трипелюсткової квітки з пелюстками краплеподібної форми, потроєних ягід на стебельці, бордюр у вигляді ланцюга з круглих та овальних елементів-ланок. Показовим є і частково зруйноване ґрунтове поховання, що було досліджене на селищі Нетайлівка 2. Крім предметів поясної гарнітури, що мали деякі елементи ранньомадярського орнаменту, у похованні були представлені типові для мадяр стремена. Наведені матеріали свідчать, що за відсутності достеменних джерел, котрі підтверджують присутність в районі Верхнього Салтова (політичного центру північно-західної Хозарії) мадяр, в матеріальній культурі алано-болгарського населення зафіксовані окремі елементи ранньомадярської культури. Особливо чітко ці елементи представлені в орнаменті металевих деталей салтівських поясів-портупей, які були важливим аксесуаром євразійського чоловіка-воїна. Час існування синкретичного (салтово-мадярского) стилю в оформлені поясних наборів населення північно-західної Хозарії припадає на 30-80-ті рр. IX ст.

In the area of steppe and forest-steppe variants of the Saltiv culture there are no Hungarians sites. So there is a gap in the chain of points in the path of Hungarians from South Urals to Pannonia. This lacuna can be explained due to the fact of the submission Hungarians to Khazars during 830-890. This time was a period of close ethnic and cultural contacts between representatives of Hungarian tribes and populations of Northwest Khazaria. Items of the waist suite found in the burials of catacomb Verkhniy Saltiv necropolis are the proof of such contacts. Among such items there are ornamental motifs appropriate to early-Hungarians products (images of the trefoil with tear-shaped petals, triple berry on a stem, border of alternating round and oval links). Unearthed on settlement «Netailivka-2» partially destroyed ground grave is typical in this aspect. Except the elements of the waist suite designed with some features of the early-Hungarians ornaments in this grave were found typical Magyar stirrups. These data indicate that the individual elements of the early-Hungarians culture are registered among the material culture of the Alan-Bulgarian population, though there is no reliable evidence of the presence of Magyar in the Verkhniy Saltiv. Quite distinctively these elements are presented in the ornament of the metal waist suite, known as an essential accessory of Eurasian soldiers. The time of existing of syncretic Saltiv-Madyar style in the decoration of the waist suite of the population Northwest Khazaria falls on the 830th – 880th.