Легітимація права як чинник громадянського суспільства: західні парадигми та українські реалії

Abstract

На території соціально-філософських та правових дискусій проаналізовані епістемічний зміст, аксіологія та прагматика підходів до проблеми концептуалізації правового дискурсу та визначення його впливу на формування громадянського суспільства на Заході та в Україні. Підкріплюється теза: деліберативна програма є адекватною у справі подолання реліктів позаправового мислення, легітимації права, засвоєння загальноєвропейської соціальної традиції. Наводяться аргументи на користь вибірковості зовнішніх запозичень, ефективності комунікативних практик, необхідності морального навантаження програм розвитку, які формуються, транслюються та втілюються завдяки конвенціям вільного суспільного «критичного розуму».

На территории социально-философских и правовых дискуссий проанализированы эпистемическое содержание, аксиология и прагматика подходов к проблеме концептуализации правового дискурса и определения его влияния на формирование гражданского общества на Западе и в Украине. Подкрепляется тезис: делиберативная программа является адекватной в деле преодоления реликтов внеправового мышления, легитимации права, усвоения общеевропейской социальной традиции. Приводятся аргументы в пользу избирательности внешних заимствований, эффективности коммуникативных практик, необходимости моральной загруженности программ развития, которые формируются, транслируются и воплощаются благодаря конвенциям свободного общественного «критического разума».

Epistemic content, axiology and pragmatics of approaches to the problem of law discourse conceptualization and indication of its influence upon forming of civil society in the Western countries and in Ukraine are analyzed within the domain of social-philosophic and legal discussions. It is corroborated that a deliberative program is adequate in course of overcoming of relics belonging to out legal society, law legitimation, adoption of the all-European social tradition. A number of arguments in favor of selectivity of external borrowings, effectiveness of communicative practices, necessity of morally loaded programs of development which are formed, translated and implemented due to conventions of free social «critical mind» are provided.