Чесноти як модуси консолідації громадської спільності в доктрині св. Томи Аквінського

Abstract

Стаття присвячена визначенню елементів ієрархії чеснот у томізмі та розкриттю перспектив, що їх консолідують, у процесі синхронізації індивідуальних та колективних прагнень, когнітивних здібностей людей. Робиться висновок, що Тома Аквінський, пропонуючи детермінувати процес удосконалення людської природи через раціонально-теологічну систему солідаристських чеснот, затверджував автономність розуму, цінність добродійників, які могли удосконалювати інших вірян і цим синхронізувати індивідуальні та колективні прагнення громадської спільності.

Статья посвящена определению элементов иерархии добродетелей в томизме и раскрытию их консолидирующих потенциалов в процессе синхронизации индивидуальных и коллективных стремлений, когнитивных способностей людей. Делается вывод о том, что Фома Аквинский, предлагая детерминировать процесс усовершенствования человеческой природы через рационально-теологическую систему консолидирующих добродетелей, утверждал автономность разума, социальную ценность благодетелей, которые могли совершенствовать других верующих и этим синхронизировать индивидуальные и коллективные стремления общественности.

The article is devoted to the problem of defining of elements of virtue hierarchy in Thomism and disclosure of their consolidating potential in the synchronization process of individual and collective aspirations, cognitive abilities of people. It is concluded that Thomas Aquinas, offering a deterministic process improvement of human nature through rational theological system of consolidating virtues and claimed the autonomy of mind, the social value of benefactors, which could develop other believers and so synchronize individual and collective aspirations of public.