Молекулярно-генетичне дослідження порушень природної та стимульованої овуляції

Abstract

Метою дослідження було вивчення асоціації мутацій в генах FMR1, INHα1, NAT2, GSTT1, GSTM1 з функціональним резервом яєчників, а також відповіддю яєчників на стимуляцію овуляції гонадотропіном в групах жінок з клінічним діагнозом передчасне виснаження яєчників (ПВЯ) та «поганих відповідачів». В групі пацієнток з ПВЯ та «поганих відповідачів» у 1,6 та 2,5 % відповідно спостерігали як мутацію 769G→A гена INHα1, так і алель високого ризику гена FMR1. Даний генотип не було виявлено в контрольній групі. Частота делеції в гені GSTM1 у групі «поганих відповідачів» була статистично достовірно вище (p = 0,01), ніж в контрольній. Частота зустрічальності мутантного генотипа Ser680SerAla307Ala (22,2 %) була статистично вирогідно вище (p = 0,028), ніж в контрольній групі (7,7 %). Денна доза гонадотропіна у жінок з алелями ризику гена FMR1 та пацієнтів з генотипами «повільних ацетиляторів» гена NAT2 була статистично достовірно вище, ніж у індивідів з нормальними алелями гена FMR1 та пацієнтів з генотипом «швидкого ацетилятора» гена NAT2. Кількість ооцитів, отриманих після стимуляції, у жінок з мутацією Ala257Thr гена INHα1 була статистично вірогідно менше, ніж у пацієнтів без мутації. Подальші дослідження даних генів важливі для вивчення функціонального резерва яєчників та модуляції індивідуальної відповіді яєчників на екзогенний гонадотропін.

Целью исследования было изучение ассоциации мутаций в генах FMR1, INHα1, NAT2, GSTT1, GSTM1 c функциональным резервом яичников, а также ответом яичников на стимуляцию овуляции гонадотропином в группах женщин с клиническим диагнозом преждевременное истощение яичников и «плохих ответчиков». В этой группе пациенток у 1,6 и 2,5 % соответственно наблюдали как мутацию Ala257Thr гена INHα1, так и аллель высокого риска гена FMR1. Указанный генотип не был выявлен в контрольной группе. Частота делеции в гене GSTM1 в группе «плохих ответчиков» была статистически достоверно выше (p = 0,01) чем в контрольной. Частота встречаемости мутантного генотипа Ser680Ser-Ala307Ala (22,2 %) была статистически достоверно выше (p = 0,028), чем в контрольной группе (7,7 %). Дневная доза гонадотропина для носителей аллеля высокого риска гена FMR1 и пациентов в генотипом «медленных ацетиляторов» гена NAT2 была статистически достоверно выше по сравнению с пациентами, имеющими нормальные аллели гена FMR1 и пациентами с генотипами «быстрого ацетилятора» гена NAT2. Количество ооцитов после стимуляции овуляции у женщин с мутацией Ala257Thr гена INHα1 было статистически достоверно ниже, чем у женщин без данной мутации. Дальнейшие исследования упомянутых генов важны для изучения функционального резерва яичников и модуляции индивидуального ответа яичников на экзогенный гонадотропин.

The influence of FMR1, INHα1, NAT2, GSTT1 and GSTM1 genes on ovarian function, and their association with POF and «poor response» to exogenous GT after ovulation stimulation were investigated. The carriers of Ala257Thr transition predominated in the studied «poor responders» group. This transition combined with intermediate alleles of FMR1 gene was observed in 1,6 % POF patients and 2,5 % persons from «poor responders» group but in nobody of the control group. The frequency of deletion in GSTM1 gene in «poor responders» group was significantly higher (p = 0,01) than in normal ovulatory control group. The frequency of Ser680Ser-Ala307Ala polymorphic genotype (22,2 %) in «poor responders» group was significantly higher (p = 0,028) than in normalovulatory control group (7,7 %). The daily dosage of GT in intermediate alleles of FMR1 gene carriers as well in patients with «slow acetylation» NAT2 genotype was significantly higher in comparison to patients without intermediate alleles and patients with «quick acetylation» NAT2 genotype. Quantity of oocytes after ovulation stimulation in women with INHa1 gene Ala257Thr transition was significantly decreased in comparison to patients without such mutation. Further investigations of these genes can play a major role in POF studying and modulation of ovarian response to exogenous GT.