Шекспировские мотивы в романе Джона Фаулза "Коллекционер"

Abstract

Данная статья посвящена изучению литературной преемственности романа «Коллекционер» английского писателя-постмодерниста Джона Фаулза. Роман Джона Фаулза «Коллекционер» является новой интерпретацией оригинального сюжета и проблематики пьесы У. Шекспира «Буря». Писатель дает собственное видение конфликта шекспировской пьесы, затрагивающего актуальные философско-эстетические проблемы. В статье находит свое выражение идея о преемственности художественных текстов Джона Фаулза и Уильяма Шекспира. Особое внимание уделяется исследованию аллюзивного характера романа «Коллекционер», в котором шекспировские аллюзии и мотивы составляют особый пласт произведений. Являясь свидетельством значимости творчества Джона Фаулза, они открывают новый, удивительно целостный внутренний мир писателя. Творческий гений Джона Фаулза представляет тип современного интеллектуального романа.

У статті розглядається літеретурна спадкоємність роману «Колекціонер» ангілйського письменника-посмодерніста Джона Фаулза. Роман Джона Фаулза «Колекціонер» є новою інтерпретацією орингінального сюжету та проблематики п’єси У. Шекспіра «Буря». Письменник дає особисте бачення конфлікту шекспирівської п’єси, в якому піднімаються актуальні філософсько-естетичні проблеми. У статті знаходить своє відображення ідея про спадкоємність художніх текстів Джона Фаулза та Уил’яма Шекспіра. Особиста увага надається дослідженню алюзивного характеру роману «Колекціонер», в якому шекспирівські алюзії та мотиви складають особий шар твору. Вони відкривають новий, на диво цілісний внутрішній мир письменника, а також є доказом важливості творчості Джона Фаулза.

The article concentrates on the novel “The Collector” (1963) by John Fowles. The writer enjoys a justifiably high standing as both a novelist of outstanding imaginative power and as highly self-conscious ‘postmodernist’ author who fully registers the artifice inherent literary traditions in the act of writing. John Fowles’ novel “The Collector” is an new interpretation of the entirely original plot and problems of the Shakespearean play “The Tempest”. The author makes the attempt to give his own seeing of the play conflict, which touches upon the philosophic and aesthetic questions. The article develops the appalling ideas of the literal succession of creative works of John Fowles and William Shakespeare. The main stress is put on the allusive character of the novel “The Collector”. The Shakespearean allusions and motives compose the special level of the John Fowles’ works and revile the significance of his creativity. The creative genius of John Fowles represents the type of modern intellectual novel.