Сравнительная оценка ранних изменений кровоснабжения и кислородного баланса в области толстокишечного анастомоза в зависимости от техники шва у кроликов

Abstract

В гострых експериментах на кроликах методом водевого кліренсу вивчено зміни локального кровотоку (КТ) та реактивності судин на гіперкапнію (КрСО₂) та гіпероксію (КрО₂) в кишковій стенці, а також методом полярографії – напругу кисню (РО₂) у тканинах м’язового шару стінки кишки. Після проведення резекції кишки між електродами протягом 4 см в першій серії експериментів накладався ободочно-ободочний анастомоз кінець в кінець однорядним безперервним обвивним, в другій серії – двурядным безперервним обвивним швом. Протягом 6 годин після накладання швов спостерігалося прогресуюче уповільнення КТ, зменшення рО₂, пригнічення КрСО₂ та ще більше – КрО₂. Вказані зміни переважали після накладання двухрядного шву у порівняні с однорядним. Отримані дані дозволяють рекомендувати віддавати перевагу однорядним швам при формуванні анастомозів на товстому кишківнику.

n acute experiments on conscious rabbits using the method of hydrogene clearance the changes of local blood flow (BF) and reactivity of blood vessels in intestine wall to hypercapnia (KrCO₂) and to hyperoxia (KrCO₂) and further using method of polarography – oxygen tension in tissue of muscular layer in intestinal wall were investigated. After resection of part of intestine between electrodes over the 4 cm the “end to end” anastomosis by the single-layer continuous twined suture in first type of experiment and double-layer continuous twined suture in second one were carried out. During 6 hours after making of anastomosis the progressive slowing of BF, decreasing of pO₂, depressing of KrCO₂ and especially KrO₂ were observed. These changes higher expressed in case of double-layer suture in comparison to single-layer one. This findings allow to prefer the single-layer suture for forming of intestinal anastomosis.