Лексична опозиція “вічність – мить” в українській поетичній мові другої половини ХХ століття

Abstract

Стаття присвячена розглядові універсальної темпоральної лексичної опозиції вічність – мить, що відбиває основні, об’єктивно зумовлені семантичні характеристики номінації часу. Дослідження здійснене на матеріалі української поезії другої половини ХХ ст. Установлено, що лексико-семантичні парадигми номінацій вічність та мить засвідчують ряд спільних напрямків їх поетичної актуалізації та метафоризації, а також конституюють специфічні типи мовно-естетичних трансформацій аналізованих номінацій. З’ясовано, що функціональне навантаження компонентів лексичної опозиції вічність – мить в українській поезії д. п. ХХ ст. відбиває різні ступені їх текстової кореляції.