Показати простий запис статті
dc.contributor.author |
Бурмака, М. |
|
dc.date.accessioned |
2014-12-21T09:16:21Z |
|
dc.date.available |
2014-12-21T09:16:21Z |
|
dc.date.issued |
2008 |
|
dc.identifier.citation |
Державна політика України щодо розвитку земляцтв / М. Бурмака // Політичний менеджмент. — 2008. — № 3(30). — С. 87-95. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
uk_UA |
dc.identifier.issn |
2078-1873 |
|
dc.identifier.uri |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/72294 |
|
dc.description.abstract |
Наприкінці ХХ століття громадсько-політичне життя Києва
ознаменувалося унікальним явищем — створенням земляцьких
товариств, що обумовлювалося процесами становлення
громадянського суспільства, розвитком різних форм громадської
самодіяльності, захищеної від прямого втручання і регламентації
з боку органів державної влади. Кияни — вихідці з різних областей
України — об’єднувалися задля створення своєї „діаспори”,
підтримки одне одного, збереження контактів з рідним
краєм, лобіювання своїх інтересів у столиці. Нині в Києві діє 25
земляцьких організацій. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk |
uk_UA |
dc.publisher |
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України |
uk_UA |
dc.relation.ispartof |
Політичний менеджмент |
|
dc.subject |
Громадянське суспільство |
uk_UA |
dc.title |
Державна політика України щодо розвитку земляцтв |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |
dc.status |
published earlier |
uk_UA |
Файли у цій статті
Ця стаття з'являється у наступних колекціях
Показати простий запис статті