Король Милутин і монастир Грачаниця у фольклорній спадщині сербів

Abstract

Про особу короля Милутина згадок існує небагато, лише кілька пісень і переказів. Оскільки король Милутин – один з найбільш впливових сербських правителів, за часів правління якого Сербія була могутньою державою, народні співці включили пісні про нього до усної оповіді з метою пробудження національної свідомості в період Першого сербського повстання. Беручи до уваги тенденцію до залучення фольклорного матеріалу (зокрема, це стосується Боголюба Петрановича) при відтворенні сучасних суспільно-політичних подій, зазначаємо подібні прийоми і при процесі включення постаті короля Милутина до структури епічної пісні. У переказах із Косова й Метохії про будівництво монастиря Грачаниця використано всі правила жертовного обряду, необхідного для того, щоб будівля була стійкою і надійною. Мовою символів народний оповідач установив зв’язок з міфічним простором неба й землі, куди вмістив Милутинову спадщину.

О личности короля Милутина упоминаний существует немного, лишь несколько песен и преданий. Поскольку король Милутин был одним из наиболее влиятельных сербских правителей, во времена правления которого Сербия была могущественным государством, народные певцы включали песни о нем в устные рассказы с целью пробуждения национального сознания в период Первого сербского восстания. Учитывая тенденцию к привлечению фольклорного материала (в частности, это касается Боголюба Петрановича) при воспроизведении современных общественно-политических событий, отмечаем подобные приемы и в процессе включения личности короля Милутина в структуру эпической песни. В преданиях из Косово и Метохии о строительстве монастыря Грачаница использованы все правила жертвенного обряда, необходимого для того, чтобы здание было устойчивым и надежным. Языком символов народный рассказчик установил связь с мифическим пространством неба и земли, куда поместил наследство Милутина.

The character of Milutin was not much sung about. There exist only a few poems and legends. Since king Milutin is the greatest Serbian legator, and Serbia was a powerful state during his reign, the folk singer transposes his character into an oral narrative aiming to revive the national consciousness at the time of the First Serbian Uprising. Considering the need of certain recorders (like Bogoljub Petranovich) to make some alterations in the service of everyday political events, the same happened in the process of transposing the character of king Milutin into the structure of the epic poem. The legends from Kosovo and Metohija on the building of the Grachanica monastery observe all the rules of a ritual sacrifice necessary for the preservation of every building construction. In the language of symbols, the folk singer establishes communication with the mythical space of the heaven and earth, where he places Milutin’s legacy.