Мінералого-генетичні особливості золотоносних парагенезів Капустянського кварцово-жильного рудопрояву (південно-західна частина Українського щита)

Abstract

За даними дослідження мінерального складу і флюїдних включень у мінералах (кварці, кальциті, польовому шпаті, гранаті) Капустянського кварцово-жильного рудопрояву у південно-західній частині Українського щита встановлено температурний режим і склад флюїдів періоду формування Au-зруденіння, що дало змогу відтворити мінералого-генетичні особливості золотоносних парагенезів. Оптимальними параметрами процесу рудогенезу слід вважати температуру 330—200 °С і лужний склад розчинів з перевагою іонів натрію і хлору у водній та СО₂ — у газовій складовій, що свідчить про середньотемпературні гідротермально-метасоматичні умови мінералоутворення. Наявність включень гетерогенного походження вказує на гетерогенізацію діоксидвуглецево-водних флюїдів з відокремленням газової фази. Виділення акцесорного золота, імовірно, проходило внаслідок розпаду комплексних хлорауратних сполук, якому сприяв процес гетерогенізації разом зі спадом температури і підвищенням лужності розчинів та пониженням активності у них хлор-іону. Підтверджено важливу роль накладених процесів розчинення, перекристалізації, перевідкладення, твердофазних перетворень у формуванні високорентабельних полігенних родовищ золота. Типоморфною особливістю рудоносного кварцу виявилася наявність у ньому включень гетерогенного походження і складних включень діоксиду вуглецю, що запропоновано використовувати з прогнозно-пошуковою метою. Саме високі концентрації СО₂ у включеннях разом із значними величинами їхньої відносної газонасиченості фіксують збагачення кварцу корисним компонентом — золотом, а, отже, є показником його рудоносності. Це складає передумови застосування у межах Капустянського рудопрояву нової технології локального прогнозування збагачених ділянок золоторудних полів.

По данным исследований минерального состава и флюидных включений в минералах (кварце, кальците, полевом шпате, гранате) Капустянского кварцево-жильного рудопроявления в юго-западной части Украинского щита установлены температурный режим и состав флюидов периода формирования Au-оруденения, что дало возможность выявить минералогогенетические особенности золотоносных парагенезисов. Оптимальными параметрами продуктивного минералогенеза следует считать температуру 330—200 °С и щелочной состав растворов с преобладанием ионов натрия и хлора в водной и СО₂ — в газовой составляющей, что свидетельствует о среднетемпературных гидротермально-метасоматических условиях процесса рудогенеза. Наличие семейств включений гетерогенного происхождения свидетельствует о гетерогенизации диоксидуглеродно-водных флюидов с обособлением газовой фазы. Выделение акцессорного золота, вероятно, происходило вследствие распада комплексных хлорауратных соединений, которому содействовала гетерогенизация диоксидуглеродно-водных флюидов вместе с падением температуры растворов, повышением их щелочности и понижением активности хлор-иона. Подтверждена важная роль наложенных процессов растворения, перекристаллизации, переотложения, твердофазных преобразований, которыми определялось формирование высокорентабельных полигенных месторождений золота. Типоморфной особенностью рудоносного кварца является наличие в нем включений гетерогенного происхождения и сложных включений диоксида углерода, что предложено использовать с прогнозно-поисковой целью. Именно высокая концентрация СО₂ во включениях вместе со значительными величинами их относительной газонасыщенности фиксируют обогащение кварца полезным компонентом — золотом, выступая таким образом показателем его рудоносности. Это составляет предпосылки использования в пределах Капустянского рудопроявления новой технологии локального прогнозирования обогащенных участков золоторудных полей.

According to the data of mineral composition and fluid inclusions in minerals (quartz, calcite, feldspar, garnet) of the Kapustyanka quartz-vein ore occurrence in the southwestern part of the Ukrainian Shield, it was possible to determine the temperature regime and composition of fluids of the period of Au-mineralization forming, that allowed us to reconstruct mineralogenetic features of goldbearing parageneses. The temperature of 330—200 °C and alkaline composition of solutions with prevalence of sodium and chlorine ions in aqueous constituent and CO₂ in the gas one, that testifies to average temperature hydrothermal- metasomatic conditions of minerogenesis, should be regarded as optimal parameters of the ore genesis process. The availability of inclusions of heterogeneous origin indicates the heterogeneity of carbon-dioxide aqueous fluids with setting apart of the gas phase. Separation of accessory gold probably occurred as a result of decay of complex chlorine-aurated compounds stimulated by the process of heterogeneity together with a decrease of temperature and rise in alkalinity of solutions and a decrease of chlorine-ions activity in them. An important role of superimposed processes of dissolution, recrystallization, redeposition, solid-phase transformations in the formation of highly profitable polygenous gold fields was confirmed. The availability of inclusions of hete rogeneous origin in the ore-bearing quartz and composite inclusions of carbon dioxide in it is a typomorphic feature which was proposed to be used with the purpose of prediction and prospecting. Just high concentrations of CO₂ in inclusions together with considerable values of their gas-saturation fix the enrichment of quartz with a useful component — gold, and so they are indicators of ore occurrence in it. This forms preconditions for application of the new technology of local prediction of enriched areas of gold-ore fields within the bounds of the Kapustyanka ore occurrence.