Ізотопний вік, геохімічні та мінералогічні особливості пегматитів в анортозитах Володарськ-Волинського масиву, Коростенський плутон

Abstract

Складні за будовою пегматитові тіла широко розповсюджені серед анортозитів Володарськ-Волинського масиву — найбільшого анортозитового масиву у складі Коростенського анортозит-рапаківігранітного плутону. Пегматити зазвичай утворюють жилоподібні тіла або ізометричні виділення розміром до 2 м. Жилоподібні тіла нерідко містять порожнини. В окремих випадках вдавалось спостерігати розшарованість пегматитових тіл на меланократову (нижня частина тіл) та гранітоїдну (верхня частина) складові. У будові пегматитових тіл бере участь велика кількість мінералів, серед яких плагіоклаз (олігоклаз-альбіт), лужні польові шпати, піроксени (En₂₉₋₃₈× Fs₆₋₂₉Wo₄₀₋₅₀), олівін (Fa₆₅₋₇₃), ільменіт, біотит, широка гама сульфідних мінералів, кварц, карбонати, амфіболи, апатит, циркон, преніт, епідот, глинисті мінерали тощо. Ізотопний склад стронцію (εSr₁₇₆₀ = –16,4 в анортозиті та –17,1 в пегматиті) і неодиму (εNd₁₇₆₀ = –0,7 в анортозиті та –1,3 в пегматиті) вказує на походження цих порід з єдиного вихідного розплаву. Ізотопний склад кисню, вуглецю та сірки в мінералах, вилучених з різних пегматитових тіл, також вказує на відсутність значних ізотопних розбіжностей. Ізотопний вік, визначений U-Pb методом за цирконами, виділеними з пегматитів, становить 1758,1 ± 3,4 млн рр. і в межах похибки збігається з віком анортозитів, що їх вміщують. Пегматитові тіла серед анортозитів Володарськ-Волинського масиву являють собою результат кристалізації залишкового інтерстиційного розплаву. В межах кожної конкретної залишкової магматичної камери відбувалась кристалізаційна диференціація, внаслідок якої формувались зональні тіла. За своїм складом мафічна частина пегматитових тіл наближується до йотунітів, які нерідко розглядаються як продукти кристалізації залишкових по відношенню до анортозитів розплавів.

Пегматитовые тела сложного строения широко распространены среди анортозитов Володарск-Волынского массива — самого крупного анортозитового массива в составе Коростенского анортозит-рапакиви гранитного плутона. Пегматиты обычно образуют жилообразные тела или изометрические выделения размером до 1—1,5 м. Жилообразные тела нередко имеют пустоты (занорыши). В отдельных случаях удавалось наблюдать расслоенность пегматитовых тел на меланократовую (нижняя часть тел) и гранитоидную (верхняя часть) составляющие. В строении пегматитовых тел участвует большое количество минералов, среди которых присутствуют плагиоклаз (олигоклаз-альбит), щелочные полевые шпаты, пироксены (En₂₉₋₃₈Fs₁₆₋₂₉Wo₄₀₋₅₀), оливин (Fa₆₅₋₇₃), ильменит, биотит, широкая гамма сульфидных минералов, кварц, карбонаты, амфиболы, апатит, циркон, пренит, эпидот, глинистые минералы и т. д. Изотопный состав стронция (εSr₁₇₆₀ = –16,4 в анортозите и –17,1 в пегматите) и неодима (εNd₁₇₆₀ = –0,7 в анортозите и –1,3 в пегматите) указывает на происхождение этих пород из единого исходного расплава. Изотопный состав кислорода, углерода и серы в минералах, выделенных из разных пегматитовых тел, также указывает на отсутствие значительных изотопных различий. Изотопный возраст, определенный U-Pb методом по цирконам, выделенным из пегматитов, составляет 1758,1 ± 3,4 млн лет и в пределах ошибки совпадает с возрастом вмещающих их анортозитов. Пегматитовые тела среди анортозитов Володарск-Волынского массива представляют собой результат кристаллизации остаточного интерстициального расплава. В пределах каждой конкретной остаточной магматической камеры происходила дифференциация расплава на мафическую и кислую составляющие. По составу мафическая часть пегматитовых тел приближается к йотунитам, которые нередко рассматривают в качестве продуктов кристаллизации остаточных по отношению к анортозитам расплавов.

Pegmatite bodies of the complex structure rather widely distributed among anorthosites of the Volodarsk-Volynsky massif that is the largest anorthosite massif within the Korosten AMCG pluton. Pegmatite usually occur as veinlike or isometrical bodies up to 2 m in size. Vein-like bodies often contain voids. In some cases layered pegmatite bodies were observed in with lower part had mafic composition while upper part was composed by granitic material. Large number of minerals composes pegmatites. These include: plagioclase (oligoclase-albite), alkaline feldspars, pyroxenes (En₂₉₋₃₈Fs₁₆₋₂₉Wo₄₀₋₅₀), olivine (Fa₆₅₋₇₃), ilmenite, biotite, various sulfide minerals, quartz, car bonates, amphiboles, apatite, zircon, prenite, epidote, clay minerals etc. Isotope composition of Sr (εSr₁₇₆₀ = –16.4 in anorthosite and –17.1 in pegmatite) and Nd (εNd₁₇₆₀ = = –0.7 in anorthosite and –1.3 in pegmatite) indicates derivation of these rocks from the single initial melt. Isotope composition of O, C and S in minerals separated from various pegmatite bodies also indicates absence of significant variations. U-Pb isotopic age measured by zircons separated from pegmatite is 1758.1 ± 3.4 Ma and within error coincides with age of the host anorthosite. Pegmatites in anorthosites of the Volodarsk-Volynsky massif appear as rocks crystallized from residual intersticial melt. Inside of the each particular residual magma chamber crystallization differentiation that led to formation of zoned bodies took place. By composition, mafic com ponent of the pegmatite bodies corresponds to jotunite that often regarded as results of crystallization of residual to anorthosites melts.