Механизм покровообразования при аккреции отложений Предкарпатского прогиба

Abstract

Особенности орогенического развития Карпат и Предкарпатского прогиба могут быть поняты в контексте двух типовых аккреционных обстановок: латеральной аккреции и покровообразования. Рассматриваются принципы анализа поднадвига предельного аккреционного клина, в котором контроль механизмов аккреции связывается с состоянием границы чехол/фундамент. Представлена палинспастическая модель развития фронта Карпат, в которой в качестве причины частных покровов Бориславско-Покутской зоны рассматривается фактор погребенного рельефа.

Особливості орогенного розвитку Карпат і Передкарпатського прогину можна пояснити типовими акреційними умовами: латеральною акрецією і покривоутворен- ням. Розглянуто принципи аналізу піднасуву граничного акреційного клину. Конт- роль над механізмом акреції пов’язується зі станом межі чохол/фундамент, лате- рально-акреційна чи покривна деформації залежать не тільки від коефіцієнта тертя, але й рельєфу фундаменту. Наведено елементи подібності будови тектонічних зон Карпат і Передкарпат- ського прогину з типовими структурами в експериментальних акреційних призмах. Структура Скибової зони зіставляється з крутою лускуватістю вузького акреційного клину, Самбірської зони − зі складчастістю в моделі з потужним слабков’язким де- тачментом, − обидві пов’язані з умовами латеральної акреції. Бориславсько-Покут- ська зона відповідає покривним структурам, які утворилися в моделях з високим коефіцієнтом тертя в підошві чохла. Показано палінспастичну модель розвитку фрон- ту Карпат, у якій формування структурно-тектонічної зональності пов’язується з коливаннями в реологічних властивостях основи чохла. Утворення Бориславсько- Покутської зони зумовлене переходом від латеральної акреції до покривоутворення внаслідок ущільнення підошви осадової товщі, спричиненого впливом захоронено- го рельєфу. Нафтові поклади Бориславсько-Покутської зони можуть бути наслідком комплексу сприятливих умов, які створювалися під час покривоутворення: згладже- ний стиль деформації, збереження літолого-стратиграфічних границь у слабконахи- леному положенні, ефект збагачення флюїдом унаслідок часткової субдукції чохла.

Characteristic features of structure of East Flysh Carpathians and Precarpathian foredeep basin are performed by zones with different forms of thrust-fold paragenesis: narrow and steep imbrikates (Skybian zone), multiple nappes (Boryslav-Pokuttya) and detachment tight folds (Sambir zone). Its development may be understood in context of two basic settings: lateral accretion and napping. As laboratory sand-box experiments show the former is caused by low coefficient of friction at detachment fault and the latter – by high one. Detachment tight fold develops above ductile detachment layer with sufficient thickness and may be regarded as variant of lateral accretion. The mechanical model is proposed in which the choice of lateral accretion or covering is realized in accordance with reological choice of the system “basement–sedimentary cover” (wedge–underthrust conception). It is proposed to deduce deformation scenario from mechanical state and relief of cover/basement boundary in the underthrust of accretionary wedge on a base of Coulomb friction criterion. Тhe palinspastic model of development of frontal zones of East Carpathians during East Europe plate subduction and cover accretion is presented, in which a nappes formation within Boryslav-Pokuttya zone is regarded as a reaction on the proposed basement relief intensification.