Краєзнавчий напрям в українській педагогіці 1920-х років

Abstract

1920-ті роки в Україні були періодом пошуку нових ефективних форм і методів організації навчального процесу, коли запроваджувалися експериментальні принципи функціонування системи освіти. Радянська влада намагалася побудувати власну освітню систему, впроваджувала інновації, модерні концепції побудови школи. Однією з них було введення краєзнавства в шкільні програми. У статті аналізуються головні напрямки роботи педагогів України в процесі становлення краєзнавства як навчальної дисципліни.

1920-е годы в Украине были периодом поиска новых эффективных форм и методов организации учебного процесса, когда применялись экспериментальные принципы функционирования системы образования. Советская власть пыталась построить собственную образовательную систему, применяя инновации, современные концепции развития школы. Одной из них было включение краеведения в школьные программы. В статье анализируются основные направления работы педагогов Украины в процессе становления краеведения как учебной дисциплины.

1920s in Ukraine were the period of searching of new effective forms and methods of academic activity organization when the experimental principles of an educational service functioning were forced into application. Soviet power tried to build an education service of its own, it forced innovations and modern conception of school building into application. One of them was the introduction of country studies into the school programme. In the article the main directions of Ukrainian pedagogues working in the process of making country studies as an educational subject are analyzed.